ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ КЛАСТЕРНОГО АНАЛІЗУ ДЛЯ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ РАДІОЕКОЛОГІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ГРУНТІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ

Автор(и)

  • Н. І. Симканич Інститут електронної фізики НАН України, Ukraine
  • М. В. Стець Інститут електронної фізики НАН України, Ukraine
  • Т. В. Цикун Ужгородський національний університет, Ukraine
  • С. І. Чубар Закарпатський державний університет, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24144/2415-8038.2007.21.173-176

Анотація

Представлено дані статистичного багатомірного аналізу радіоекологічних по­казників грунтів Закарпаття. Зокрема, застосовано метод кореляційного аналізу для зразків грунтів та намулів. Аналізується вплив антропогенних та техногенних факторів на співвідношення нуклідів грунтів та намулів.

Посилання

М.В. Стець, В.Т. Маслюк, 1.1. Небола Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. Фізика 11, 38 (2003).

##submission.downloads##

Опубліковано

2007-08-05

Номер

Том 21 (2007)

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2007 Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Фізика

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
    2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
    3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).