Про журнал

НАУКОВИЙ ВІСНИК УЖГОРОДСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ. Серія: «ПЕДАГОГІКА. СОЦІАЛЬНА РОБОТА» ISSN 2524-0609 (Print) − науково-практичний журнал у галузі педагогіки, в якому висвітлюються актуальні питання методології та історії педагогіки, теорії і практики навчання, теорії і практики виховання, теорії і методики професійної освіти, соціальної педагогіки, соціальної роботи, сучасних педагогічних технологій та інших галузей педагогічної науки.

На підставі Наказу Міністерства освіти і науки України № 886 від 02.07.2020 р. (додаток 4) збірник включено до Переліку наукових фахових видань України категорії «Б» у галузі педагогічних наук (011 − Освітні, педагогічні науки; 012 − Дошкільна освіта; 013 − Початкова освіта; 014 − Середня освіта (за предметними спеціальностями); 015 − Професійна освіта (за спеціалізаціями); 016 − Спеціальна освіта; 231 − Соціальна робота).

Збірник представлено у наукометричних базах даних, репозитаріях та пошукових системах: Google Scholar (США); Національна бібліотека України ім.В.І.Вернадського; INDEX Copernicus − ICV 2023:87.04 (Польща)

Видання розраховане не тільки на науковців, аспірантів, докторантів, але й на практиків, яких цікавлять проблеми розвитку педагогічної науки. До друку приймаються статті, що мають наукову і практичну цінність. Перевага надається статтям з емпіричною частиною.

Автор має право представити тільки одну наукову статтю в один номер, яка раніше не публікувалася, не перебуває на розгляді в інших журналах, не є перекладом вже опублікованої статті. Максимальна кількість авторів − троє. Журнал не публікує статті в авторстві (співавторстві) студентів  бакалаврату. Статті студентів-магістрів приймаються до публікації з співавторами, які мають науковий ступінь. Автор несе відповідальність за оригінальність тексту статті, точність наведених фактів, цитат, статистичних даних, власних назв, географічних назв та інших відомостей, а також за те, що в матеріалах не містяться дані, що не підлягають відкритій публікації. Плагіат в будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, неетичний та неприйнятний. Оригінальність тексту − не менше 80%. Cамоцитування (цитування раніше опублікованих автором робіт) обмежується 20%.

Журнал видається двічі на рік - див "Анонси".

ВАРТІСТЬ ПУБЛІКАЦІЇ:

− друкованого примірника: стаття надіслана українською мовою − 1500 грн, англійською − 1200 грн.;

− електронної (без друкованого примірника): стаття надіслана українською мовою − 1200 грн.; англійською − 900 грн.

Вартість кожної додаткової сторінки − 50 грн., додаткового друкованого примірника − 400 грн.

Сплата здійснюється тільки після повідомлення автору про прийняття статті до друку, автору додатково буде надіслано реквізити для здійснення сплати.

 

 РЕЦЕНЗУВАННЯ

Всі матеріали, подані до редакції, рецензуються експертами. Процес рецензування здійснюється з метою оцінки теоретико-методологічного рівня статті, її актуальності та наукового значення.

 Рецензенти беруть до уваги наступні критерії при оцінці придатності рукопису до публікації:

  1. Актуальність: наскільки актуальною є стаття, що подана до редакції.
  2. Зміст: чи розкрито зміст відповідно до мети статті та визначених завдань.
  3. Якість: чи були результати дослідження правильно представлені та інтерпретовані.
  4. Надійність: чи є представлений матеріал дослідження достовірним
  5. Етичні принципи: чи дослідницький матеріал представлено відповідно до етичних принципів, і чи немає конфлікту інтересів

 Процес рецензування статей складається з таких етапів:

  1. Розгляд статті одним із членів редакційної колегії (single-blind review − рецензент знає автора, але автор не знає рецензента).
  2. Розгляд незалежним експертом у відповідній галузі знань. Використовується двостороннє «сліпе» рецензування (double-blind – ні автор, ні рецензент не знають один одного).

На підставі проведеного рецензування автор може отримати одну з таких відповідей: а) статтю прийнято до друку, б) рекомендовано відредагувати статтю, в) автору відмовлено в публікації статті.

У випадку відмови або необхідності доробки статті рецензент надає письмове аргументоване пояснення причин такого рішення. Доопрацьований варіант статті направляється на повторне рецензування. У випадку повторного негативного результату рецензування стаття відхиляється та не підлягає подальшому розгляду.

Термін підготовки рекомендацій – до двох тижнів з моменту одержання статті.

Остаточне рішення по статті приймається на засіданні редакційної колегії.

Редакція не вступає в дискусію з авторами відхилених статей.

Не рецензуються: а) статті, авторами (співавторами) яких є члени редакції та редакційної колегії наукового вісника; б) статті, спеціально написані за замовленням редакції.

 

ОСНОВНІ ЗАСАДИ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

Принципи професійної етики в діяльності редакційної колегії. Редакційна колегія наукового журналу несе відповідальність за оприлюднення авторських творів, що вимагає необхідність дотримання основоположних принципів:

  • приймаючи статті до публікації редакційна колегія наукового журналу керується достовірністю даних і науковою значимістю представленої роботи;
  • редакційна колегія оцінює інтелектуальний зміст рукописів незалежно від раси, статі, сексуальної орієнтації, релігійних вподобань, походження, громадянства, соціального стану чи політичних уподобань авторів;
  • неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися для особистих цілей або передаватися третім особам без письмової згоди автора. Інформація або ідеї, отримані в ході редагування і пов’язані з можливими перевагами, повинні зберігатися конфіденційними, і не використовуватися з метою отримання особистої вигоди;
  • редакційна колегія не допускає до публікації інформацію, якщо є достатньо підстав вважати, що вона є плагіатом;
  • редакційна колегія не залишає без відповіді претензії, що стосуються розглянутих рукописів або опублікованих матеріалів, а також при виявленні конфліктної ситуації приймати всі необхідні заходи для відновлення порушених прав.

Принципи професійної етики в діяльності рецензента. Рецензент здійснює наукову експертизу авторських матеріалів, внаслідок чого його/її дії повинні носити неупереджений характер, виражатися у дотриманні наступних принципів:

  • рукопис, отриманий для рецензування, повинен розглядатися як конфіденційний документ, який не можна передавати для ознайомлення або обговорення третім особам, які не мають на те повноважень від редакції;
  • рецензент зобов’язаний давати об’єктивну і аргументовану оцінку викладеним результатам дослідження. Персональна критика учасника неприйнятна;
  • неопубліковані дані, отримані з представлених до розгляду рукописів, не повинні використовуватися рецензентом для особистих цілей;
  • рецензент, який не володіє, на його думку, достатньою кваліфікацією для оцінки рукопису, або не може бути об’єктивним, повинен повідомити про це редактору з проханням виключити його з процесу рецензування даного рукопису.

Принципи, якими повинен керуватися автор наукових публікацій. Автор (або колектив авторів) усвідомлює, що несе відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження, що передбачає дотримання наступних принципів:

  • автори статті повинні надавати достовірні результати проведених досліджень. Сфальсифіковані твердження неприйнятні;
  • автори повинні гарантувати, що результати дослідження, викладені в наданому рукопису, повністю оригінальні. Запозичені фрагменти або твердження повинні бути оформлені з обов’язковим зазначенням автора і першоджерела. Надмірні запозичення, а також плагіат в будь-яких формах, включаючи неоформлені цитати, перефразування або присвоєння прав на результати чужих досліджень, неетичні та неприйнятні;
  • необхідно визнавати внесок усіх осіб, що так чи інакше вплинули на хід дослідження, зокрема, у статті повинні бути представлені посилання на роботи, що використовувалися у процесі проведення дослідження;
  • автори не повинні надавати в журнал рукопис, який був відправлений в інший журнал і знаходиться на розгляді, а також статтю, що вже опублікована в будь-яких інших джерелах. Не допускається також використання даних, які було представлено у захищених дисертаційних дослідженнях;
  • співавторами статті повинні бути вказані всі особи, які внесли істотний внесок у проведення дослідження. Серед співавторів неприпустимо вказувати осіб, які не брали участь в дослідженні;
  • якщо автор виявить суттєві помилки або неточності в статті на етапі її розгляду або після її опублікування, він повинен якнайскоріше повідомити про це редакцію журналу;
  • Редакційна колегія не несе відповідальність за думки, судження, результати і висновки, що зроблені авторами статей та надруковані у Науковому віснику. Вони не обов’язково збігаються з точкою зору редакційної колегії. Відповідальність за достовірність інформації у статтях, точність назв, прізвищ та цитат несуть автори.

 

 

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Збірник наукових праць видається з березня 1998 р., має свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації КR-2024-02178 від 27.06.2024 р.

З 1999 року науковий журнал «Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота» перебуває у переліку наукових фахових видань України з педагогіки, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук.