ЗВУК ТА ЗВУКОВЕ ОБЛАДНАННЯ

Автор(и)

  • Vasyl Vovkun

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2015.146940

Ключові слова:

звук, звукове обладнання, сцена, звукорежисер, масове видовище

Анотація

У статті розглянуто звукове обладнання, за допомогою якого підсилюється гра на музичних інструментах, людський голос, запис на фонограмі під час проведення масових видовищ. У проектуванні системи видовищного звукопідсилення велике значення має дотримання методик, спрямованих на виконання мовних критеріїв розбірливості і рівномірності звукового поля. Ще однією особливістю видовищного звукопідсилення є налаштування звукової системи. Тембр звучання звукової системи повинен відповідати віддалі глядача від сцени. Сучасні концертні комплекси, особливо стаціонарні, забезпечені багатоканальною системою озвучення залу.

Біографія автора

Vasyl Vovkun

кандидат культурології, доцент, професор кафедри режисури театралізованих видовищ і свят Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Посилання

Вейценфельд А. Звуковые рабочие станции /Вейценфельд А. // Звукорежиссер. – 1998. – № 7.

Шкритен П. Справочное руководство по звуковой схемотехнике; перев.с нем. / Шкритен П. – М.:

Мир, 1991.

Veycenfeld A. (1998). Audio Workstations. Zvukorezhisser,7 [in Russian]

Shkriten, P. (1991). Informational instruction of the sound schema-technique. Moscow: Mir [in Russian].

##submission.downloads##

Номер

№ 2 (2015): Культура і сучасність

Розділ

Статті

Ліцензія

Авторське право (c) 2018 Альманах "Культура і Сучасність"

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.