АРХІТЕКТУРА ЛЬВОВА У МИСТЕЦЬКОМУ СЕГМЕНТІ КУЛЬТУРНОЇ ПОЛІТИКИ АВСТРО-УГОРЩИНИ: кінець XIX - початок XX ст.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2016.148201Ключові слова:
Львів, Лемберг, Австро-Угорщина, модерн, культурна політикаАнотація
Мета роботи. Проаналізувати культурну політику Австро-Угорщини в мистецькому сегменті на прикладі розвитку архітектури Львова кінця XIX - початку XX століття. Методологія дослідження полягає у застосуванні загальнонаукових методів аналізу та синтезу, спеціальних культурологічного, аксіологічного та компаративного методів, а саме: пізнання цінностей певної культурної спільноти у їх зв'язку з предметною реальністю, дослідження змін у культурі в результаті міжкультурних контактів. Наукова новизна роботи полягає в застосуванні системного підходу у виборі критеріїв оцінки культурної політики. У якості критерію ми запропонували результативність культурної політики. Критерієм результативності культурної політики у сфері мистецтва є: 1) доступність творів мистецтва; 2) можливість активно займатися творчістю. Висновки. Культурна політика офіційного Відня в мистецькому сегменті архітектури через державні та громадські інституції (архітектурний відділ Львівської політехніки, міністерства та приватні фірми, тематичні виставки, видання) сприяли культурному обміну, поширенню нових знань та технологій, що формувало соціальні передумови для вагомих суспільних трансформацій. Львів розвивався у загальноєвропейському руслі, збагачувався завдяки мобільності в Австро-Угорщині та на цьому грунті створив своє неповторне архітектурне середовище.
Посилання
Бевз М. Урбаністичні трансформації центральної частини міста Львова у ХІХ-ХХ ст./ М. Бевз // Архітектура Галичини ХІХ-ХХ століть. - Львів: ДУ „Львівська політехніка”, 1994. - С. 51-68.
Бірюльов Ю. О. Мистецтво Львівської сецесії / Ю. О. Бірюльов. - Львів: Центр Європи, 2005. - 184 с.
Вестхейм Г. Инструментальная культурная политика в скандинавских странах: критический исторический взгляд / Г. Вестхейм // Экология культуры: Информ. бюллетень. - 2002. - № 1. - С. 258-259.
Долинська М. Львів: простір і мешканці: (історико-урбаністичний нарис) / М. Долинська. - Л. : Видавництво Українського Католицького ун-ту, 2006. - 92 с.
Драгичевич-Шешич, М. Культура: менеджмент, анимация, маркетинг: пер. с сербско-хорват. / М. Дра- гичевич-Шешич, Б. Стойкович. - Новосибирск: Тигра, 2000. - 227 с.
Загребни С.С. Проблема изучения культурной политики в динамике исторического развития: опыт историко-культурологического анализа / С. С. Загребин // Фундаментальные проблемы культурологии: ТОМ VII: Культурное многообразие: теории и стратегии / Отв. Редактор Д. Л. Спивак. - М.,СПб.: Новый хронограф, Эйдос, 2009. - С. 197-204.
Клименюк Т. М. Архітектурні обміри та інвентаризація пам'ятників: навч. посіб. / Т. М. Клименюк, X. С. Бойко; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. -173 с.
Лінда С. М. Стилістичні та архітектурно-композиційні аспекти розвитку архітектури Львова періоду історизму у XIX - поч. XX.: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури: спец. 18.00.01 «теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури» / С. М. Лінда. - Львів, 1999. - 20 с.
Матарассо Ф. Как удержать равновесие? Двадцать одна стратегическая дилемма культурной политики / Ф. Матарассо, Ч. Лэндри // Культурная политика в Европе: выбор стратегии и ориентиры. - М.: Либерея, 2002. - С. 123-148.
Пахтер М. Культура на перепутье. Культура и культурные институты в XXI веке: пер. с англ. М. Гнедовского / М. Пахтер, Ч. Лендри. - М. : Классика-XXI, 2003. - 96 с.
Посацький Б. С. Простір міста і міська культура (на зламі XX - XXI ст.) : Моногр. / Б. С. Посацький; Нац. ун-т "Львів. політехніка". - Л., 2007. - 206 с.
Українсько-австрійські культурні взаємини другої половини XIX -початку XX століття / Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т.Рильського НАН України; голов. ред. О. Федорук. - К.: Чернівці, 1999. - 360 с.
Черкес Б. С. Вступ. Звідки і куди: Архітектура Галичини XIX - XX століть / Б. С. Черкес. - Львів: Архітектура Галичини XIX - XX ст.: Вибрані матеріали міжнар. симпозіуму 24 - 27 травня, присвяченого 150-річчю заснування Держ. університету "Львівська політехніка", 1996. - С. 19 - 40.
Girard A. Cultural Development: experiences and policies / A. Girard, G. Gentil. - Paris: UNESCO, 1983. -
p.
D'Angelo M. Cultural policies in Europe: A comparative approach / M. D'Angelo, P.Vesperini. - Strasburg, 1998. - 223 p.
Adams D. Basic Concepts: Modes and Means of Cultural Policy-Making (1995, 1986) [Електронний ресурс] / D. Adams, A. Goldbard // Copyright The Institute for Cultural Democracy. - 1995. - Режим доступу: http://www.wwcd.org/policy/concepts.html.
Bevz M. (1994) Urban transformation of downtown city in the nineteenth and twentieth centuries. Lviv: Lvivska politehnika [in Ukrainian].
Biryulov Y.O.(2005) Lviv: Art Nouveau Lviv: Centr Evropu.[in Ukrainian].
Vestheym G. (2002) Instrumental cultural policy in the Nordic countries: a critical historical perspective. Informat. Biluten, 1 , 258-259 [in Russian].
Dolynska M. (2006) Lviv space and residents: (historic and urban sketch). Lviv: Vudavnuctvo ykrainskogo katoluckogo yniver.[in Ukrainian].
Dragicevic-Sheshich M. (2000) Culture: management, animation, marketing. Novosibirsk: Tigra[in Russian].
Zagrebin S.S. (2009) The problem of the study of cultural policy in the dynamics of historical development: Hopitaux historical and cultural analysis. Fundamental Problems of Cultural Studies: Volume VII: Cultural diversity: theory and strategies D. L. Spivak. (Ed.). Moscow. Novyiy hronograf, Eydos [in Russian].
Klimenyuk T.N. (2012) Architectural measurements and inventory of monuments. Lviv: Vudavnuctvo Lvivska politehnika[in Ukrainian].
Linda S. M. (1999) Stylistic and architectural - kompozitsiini aspect of city architecture Historicism period in the nineteenth - early. XX. Extended abstract of candidate's thesis. Lviv[in Ukrainian].
Matarasso F. (2002)How to keep the balance? Twenty-one strategic dilemma of cultural policy. Moskva: Izdatelstvo Liberia[in Russian].
Pahter M. (2003) Culture at the Crossroads. Culture and cultural institutions in the XXI century. (N. Grendovski, Trans) Moskva: klassika-XXI[in Russian].
Posatskyy B. S. (2007) City space and urban culture (at the turn of XX - XXI century).Lviv[in Ukrainian].
Fedoruk O. (1999). Ukrainian-Austrian cultural relations of the second half XIX - early XX century. Kiiv Chernivci [in Ukrainian].
Cherkas B. S.(1996) Introduction. How and where: Architecture of Galicia XIX - XX centuries. Proceedings from intern. symposium, dedicated to the 150th anniversary of the State. University "Lviv Polytechnic"(pp. 19 - 40). Lviv [in Ukrainian].
Girard A. Cultural Development: experiences and policies / A. Girard, G. Gentil. - Paris: UNESCO, 1983.
- 145 p.
D'Angelo M. Cultural policies in Europe: A comparative approach / M. D'Angelo, P.Vesperini. - Strasburg, 1998. - 223 p.
Adams D. Basic Concepts: Modes and Means of Cultural Policy-Making (1995, 1986) [Electronnyj resurs] / D. Adams, A. Goldbard // Copyright The Institute for Cultural Democracy. - 1995. - Rezhym dostupu do resursu: http://www.wwcd.org/policy/concepts.html.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
