Й.-С. БАХ В КОНТЕКСТІ МЕТАІСТОРІЇ

Автор(и)

  • Galina Poberezhna

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2016.148431

Ключові слова:

Й.-С. Бах, метаісторія, бароко, класицизм, романтизм, музичне мистецтво

Анотація

Мета роботи. У статті пропонується метаісторичний підхід до особистості і творчої спадщини Й.-С. Баха. Композиторська творчість аналізується як така, що причетна до трьох основних стильових епох європейської культури: Бароко, Класицизму і Романтизму. Універсалізм Баха актуалізується для музичної освіти. Методологія дослідження полягає в застосуванні інтегрального, культурологічного, біографічного методів та методу музикознавчого аналізу. Зазначений методологічний підхід дає змогу розкрити та піддати аналізу особливості  життєвого і творчого шляху Й.-С. Баха з метою пошуку нових аспектів його унікальної інтегруючої ролі для історії музичного мистецтва. Наукова новизна роботи полягає у розширенні діапазону розгляду феномена Й.-С. Баха від історичної конкретики до метаісторичного узагальнення, що надає можливість у новому ракурсі осмислити деякі аспекти його творчості. Продемонстровано, що зернина майбутньої епохи міститься не тільки у музичній спадщині Й.-С. Баха, а й у траєкторії його життєвого шляху. Метаісторичний ракурс оцінювання творчої спадщини Й.-С.Баха дозволяє доповнити певними нюансами і проблему виконавчої інтерпретації його творів, особливо у навчанні інструменталістів. Висновки. Метаісторичний підхід до творчої спадщини Й.-С. Баха дозволяє віднайти неявний причинний смисл його універсалізму. Належачи до Барочної системи, Й.-С. Бах виходить за її межі, готуючи простір для нових стилів – не тільки для класицизму, а й для романтизму. Виконавча ж інтерпретація творів Й.-С. Баха – своєрідний тест щодо міри художньої й особистісної зрілості музиканта.


Біографія автора

Galina Poberezhna

доктор мистецтвознавства, професор, професор кафедри культурології і культурно-мистецьких проектів Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв


Посилання

Андреев Д. Л. Роза мира. Метафилософия истории /Андреев Д. Л. – М.: Прометей, 1991. – 288 с.

Булгаков С. Православие /Булгаков С. // Православие. – М.: ФОЛИО, 2001. – С. 7–270.

Бэлан Дж. Я, Рихард Вагнер… /Дж. Бэлан. – Бухарест: Изд-во молодежи, б.г. – 282 с.

Медушевский В.В. Религиозная природа музыкального слуха /Медушевский В.В. // HOMO MUSICUS: Альманах музыкальной психологии ’95. – М.: Московская гос. консерватория им. П.И. Чайковского, 1995. – С. 8-16.

Побережная Г.И. История музыки в разрезе сакральной нумерологии /Побережная Г.И. // Музично- історичні концепції у минулому і сучасності. – Львів: Сполох, 1997. – С. 37–48.

Побережная Г.И. О феномене рекурсии в Библии и Музыке /Побережная Г.И. // Музика і Біблія. – К.: МДПП "Друкар", 1999. – С. 20–30.

Швейцер А. Иоганн Себастьян Бах /Швейцер А. – М.: Музыка, 1965. – 725 с.

Andreev, D. L.(1991). Roza Mira. Metaphilosophy stories. M. [in Russian].

Bulgakov, S/ (2001). The Orthodox. M.: FOLIO [in Russian].

Belan, John Richard Wagner. Dzh. Belan. Bucharest: Publishing house of the youth, b.g. [in Russian].

Medushevsky, V. V. (1995) Тhe Religious nature of the musical ear M.: Moscow state Conservatory.

P. I. Tchaikovsky [in Russian].

Coastal, G. I. (1997) History of music in the context of sacred numerology. Muzichno-starion concepts have a view from the past I Suchasnist. Lviv: Flashes. [in Ukrainian].

Coastal, G. I.(1999) Тhe phenomenon Of recursion in the Bible and Music K.: PMDS Drukar [in Ukrainian].

Schweitzer, А. (1965). Johann Sebastian Bach. M.: Music. [in Russian].

##submission.downloads##