DOI: https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2019.180630

АЛІЛУЙНА ЕКСТАТИКА В ТРАДИЦІЇ ГИМНІЧНОЇ-СЛАВИЛЬНОЇ МУЗИКИ НА ГРАНІ НОВОГО Й НОВІТНЬОГО ЧАСІВ

Anzhelika Tatarnikova

Анотація


Мета роботи – виокремити в музиці грані ХІХ і ХХ століть комплекс славильності-екстатики, що заяв- ляється релігійною філософією-естетикою наприкінці ХІХ сторіччя і який явно відсторонив класикуі театралі- зованого музичного драматизму, знявши примат сонатності в структурі й семантичній різноманітності вираження в цілому. Методологічна основа роботи – культурологічний підхід, з огляду на роботи Л.Гумильова й О.Лосєва, семіотично орієнтовані богословські розробки о.П.Флоренського, а також у лінгвізовано- семіотизоване музикознавство школи Б.Асафьєва в Україні. Також істотне місце в роботі займають аналітич- ний, історико-описовий, стильово-компаративний методи. Наукова новизна дослідження визначена оригіна- льністю теоретичної ідеї обумовленості концепцією алілуйного співу-Преображення за Флоренським в охопленні гимнічно-славильним звучанням музики епохи символізму – на противагу опорності музичної дра- ми/музичного драматизму в мистецтві Нового часу. Висновки. Підсумовуючи сказане про гимновиробництво музичного світу на початку ХХ століття в прояві «теорії алілуйності» як втілення образу подолання- Преображення, відзначаємо - екстатику гимнотворчості в музичних творах, що заміщають засобами мистецтва світлом Перетворення трагіко-драматичну напругу театралізованої музики класики Нового часу, визначили увагу композиторів до сюжетів-образів священних історій, апогеєм прояву яких є містериально-всесвітні дійст- ва, намічені О.Скрябіним і Ч.Айвзом. Також указуємо на християнсько-базисні стимули концепцій О.Скрябіна й Ч.Айвза, що втілюють ту «болючу напругу» релігійної екстатики, що, за Флоренським, визначена Преобра- женням слабості ридання – у силу й радість Хвалення. Так викликається до життя нова монументальність архі- тектурного масиву, що відсутня була в епоху суб'єктивістського пошуку романтизму, а також визначається інтерес музикантів до особливого роду масштабності одно-óбразних композицій, багатотемне насичення яких покривається семантичним уподобленням їх змісту в захваті Прилучення. Констатуємо напругу в екстатиці Преображення переходу слабкості в Силу, що визначається «емансипацією консонантності» (див.цей термін у Д. Андросової) з дисонантного згущення. Як приклад посилаємося на здобуття Скрябіним своєї системи вира- ження екстазу за допомогою преображення образів - «безсилля вдоху» в «тристановім акорді» і «втомленої архаїки ангемітонності» у відстороненно-дивних образах героїнь Дебюссі.


Ключові слова


алілуйна екстатика; традиція гимнічно-славильної музики; символізм; неосимволізм; епохальне пограниччя ХІХ – ХХ століть

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Андросова Д. Мінімалізм в музиці. Учбовий посібник для вузів мистецтв. – Одеса: Астропринт, 2008. – 126 с. «Анестезія» с.37 «Емансипація консон.» с. 38-39.

Андросова Д.В. Символизм и поликлавирность в фортепианном исполнительстве ХХ в. Моногра- фия. – Одесса: Астропринт, 2014. – 400 с.

Арабаджи Д. Очерки Христианского символизма. Одесса, Друк,2008.548 с.

Асафьев Б. Музыкальная форма как процесс. Москва-Ленинград, Музыка, 1971. 379 с.

Белый А. Символизм как миропонимание. – Москва: Республика, 1994. - 336с.

Гегель Г. Лекции по истории философии… См. «Дух своего времени» Der Geist seines Zeit. URL: https: // ru.wikipedia.org / wiki / Дух_времени.

Гузєєва В. Вокальна симфонія. Класична модель та різновиди жанру. – Автореф. Канд. дис. Київ 1997. 16 с.

Диллон М., Кэршоу Чедвик Н. История кельтських королей. Москва, Вече, 2006. 511 с.

Дроздовський Д. Постмодер помер. Хай живе пост-постмодерн. URL: litakcent.con/2013/05/17/postmodernism-pomer-haj -zhyve-post-postmodernism

Лирика. [Л.И. Тимофеев Краткая литерат.энциклопедия в 9-ти томах. Гл.ред.А.А. Сурков. Т.4, ЛАКШИН-МУРАНОВО. – М.: Сов.энциклопедия, 1967. – С. 208-213.

Маркова Е. Проблемы музыкальной культурологии. Одесса, Астропринт, 2012. 164 с.

Муравська О.В. Східнохристиянська парадигма європейської культури і музика XVIII-XX стол: монографія. Одеса, Астропринт, 2017. 564 с.

Соната [В. Бобровский Музыкальная энциклопедия в 6-ти томах. Гл.ред. Ю.Келдыш. Т. 5 СИМОН- ХЕЙЛЕР. Москва, Сов.энциклопедия, 1981. С. 193 – 200.

Тасалов В. Очерк эстетических идей архитектуры капиталистического общества. Москва, Наука, 1979. 385 с.

Флоренский П., о. Из Богословского наследия Богословские труды, XVII, Москва, 1972. С. 85-248.

Южный музыкальный вестник, 1915, ғғ 8-9. С.3-5

Androsova D. (2008) Minimalism in music. Scool appliances for universities of arts. Odessa, Astroprint [in Ukraine].

2.Androsova D.V. (2014) Symbolism and pоlyklavier type in piano performance art XX century. Mono- graph. Odessa, Astroprint [in Ukraine].

Arabadzhy D. (2008) The essays of Christian symbolism. Odessa, Druk [in Ukraine]

Аsаfiev B. (1973) Мusic form as process. Books first and sekond. Мoscow, Мuzykа [in Russian].

Bjеlyj А. (1994) The symbolism as world-conception. Moscow, Rеspublika. [in Russian]

Hеgеl G. The Lectures on histories of philosophy… see "Spirit of its time" URL: https: // ru.wikipedia.org

/ wiki / Дух_времени.

Guzejeva V. (1997). Vocal symphony. Classical model and varietys of genre. The abstract to candidate's thesis. 17.00.03 NМАU name P.I.Chaikovskiy. Kyiv [in Ukraine]

Dellan M., Karshow Chadvik N. (2006). The history of Celtic kings. Moscow, Veche [in Russian].

Drozdovskiy D. (2018). Postmodern is end. Long live post-постмодерн. URL: litakcent.con/2013/05/17/postmodernism-pomer-haj-zhyve-post-postmodernism [in Ukraine].

Liric poetry [L.I. Тimоfеjеv (1967). Short literary encyclopedia in 9 volumes. Editor-in-chief A.A.Surkov. Moskow, Sov.encyklopedija. pp. 208-213 [in Russian].

Markova E. (2012) The problem of music culturology. Odessa, Astroprint [in Ukrainian].

Мurаvskаja О. (2017). East-Christian paradigm of the european culture and music XVIII-XX century: monograph. Odesa, Astroprynt [in Ukraine].

Sоnаtа [Bоbrоvskij V. (1981). Misical encyclopedia in 6 volumes. Editor-in-chief Ju.Keldysh. V. 5. Mos- cow, Sov.encyklopedija. pp. 193-200 [in Russian].

Tasalov V. (n.d.). Essay of esthetical ideas to the architecture of capitalist society. Moskow, Nauka [in Russian].

Florenskiy P., F. (n.d.). From theological of the heritage. The theological works, XVII. Moscow, P. 85- 248 [in Russian].

South music herald (1915). ғғ 8-9. pp.3-5 [in Ukrainian].




Copyright (c) 2019

Mike&Max ©2018