РЕЦЕНЗІЯ на монографічне дослідження Садовенко Світлани Миколаївни «Хронотопи аксіосфери української народної художньої культури»

Автор(и)

  • Evgenia Bilchenko

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2019.181120

Анотація

Мабуть, одним із найбільш проблемних напрямів розвитку сучасної культурологічної думки є етнокультурологія і дотична до неї культурна регіоніка. Квазінаукові штампи описового народознав- ства тяжіють над нею, наповнюючи її парадигмальне поле романтично-просвітницькими умона- строями наївних провінційних підходів до фольклористики, клубної роботи та народної самодіяльності, з якими у нас, на жаль, асоціюється класична етнографія. Шалений брак теоретично- го потенціалу, які накопичили вітчизняні академічні філософія культури, етнологія, етнопсихологія  та етнопсихолінгвістика, а також західна соціальна і культурна антропологія, відзначався майже на кожній студії з україністики подібного роду, яка користувалася концептуальним апаратом середини ХІХ – початку ХХ століття, не бажаючи нічого оновлювати з часів громадського та просвітницького руху.

Біографія автора

Evgenia Bilchenko

доктор культурології, доцент, професор кафедри культурології та філософської антропології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова

##submission.downloads##

Номер

№ 1 (2019)

Розділ

Статті

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.