ШТУЧНІ МОВИ У ФОКУСІ ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

Мета статті – аналізуючи штучні мови як феномен лінгвокультури, розглянути їх в ролі комунікативно-
когнітивного засобу міжособистісного та міжнаціонального діалогу. Простежити процес створення штучних
(планових) мов та мотивацію до лінгвоконструювання. З’ясувати, чи є штучні мови конкурентоспроможними по
відношенню до мов природних. Довести, що вивчення мов з лінгвокультурологічного ракурсу відкриває перспективу
не лише звичайного спілкування, а й пізнання культур різних народів на глибинному етноментальному рівні.
Методологія дослідження ґрунтується на антропоцентричному підході до вивчення культур крізь призму мов.
Наукова новизна полягає у дослідженні феномена штучних мов з лінгвокультурологічного ракурсу у якості
конкурентних лінгвокультурних посередників, що мають на меті спростити міжособистісну і міжнародну комунікацію.
Висновки. У царині лінгвокультурології беззаперечна перемога належить природним мовам, які, на відміну від
планових, крізь багатство етнічного забарвлення розкривають перед нами всю свою ментальну красу і неповторність. І
це виявляється сильнішим та привабливішим за будь-які універсалії логіки й доцільності штучно створених
комунікативних засобів. При тому більша в порівнянні зі штучними складність природних мов не заважає останнім
виконувати функції lingua franca, компенсуючи меншу зручність їхнього вивчення економічними мотиваційними
важелями доцільності їхнього використання, що робить ці мови набагато більш успішними в якості засобів
інтернаціональної комунікації. Водночас доба постмодерного «просторового повороту», яка невпинно збільшує об’єм
комунікації, відкриває нові можливості в застосуванні планових мов та інших штучних лінгвоконструктів. А подальша
комп’ютеризація та роботи по створенню штучного інтелекту вже призвели до побудови цілого Всесвіту віртуальної
реальності. Проте, вирішуючи багато локальних завдань з комунікації та створення закритих лінгвопросторів, штучні
мови не в змозі допомогти людині в досягненні глобальної мети – не лише передати або отримати інформацію, але
збагнути повноту її змісту. Та разом з цим пізнати всю глибину Всесвіту іншої людини, етносу чи нації. Натомість
вивчення природної мови іншого народу несе в собі повноту когнітивної функції. Адже не лише транслює набір
послань, а й дозволяє пізнавати іншу культуру в усій повноті її ментального світовідчуття. І цим робить можливим
справжнє взаєморозуміння – чи то на індивідуальному, чи на інтернаціональному рівні.