ТВОРЧІСТЬ ХУДОЖНИКА ЯК ВІДБИТТЯ СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ

Автор(и)

  • Ірина Міщенко

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190599

Ключові слова:

соціалістичний реалізм, формалізм, мистецтво Буковини, Леон Копельман.

Анотація

Метою статті є висвітлення особливостей впливу ідеології держави на творчість художника протягом
радянського періоду. Методологія дослідження передбачає застосування методів: історичного, систематичного,
біографічного, мистецтвознавчого аналізу. Застосування таких методів дає змогу більш докладно й обʼєктивно
дослідити причини виникнення цензурування мистецьких творів в часи існування СРСР, специфіку запровадження
методу соціалістичного реалізму у культурі країни, розглянувши це на прикладі творчості одного з митців. Наукова
новизна результатів дослідження полягає в тому, що було вивчено вплив панівної ідеології та соціалістичного
реалізму на творчість конкретного автора, відстежено зміни у його роботах різних періодів. Висновки. Кожен
митець завжди існує у певному соціальному середовищі, більшою чи меншою мірою відбиваючи у власній
творчості як вплив оточення, так і соціально-політичної ситуації у державі. Однак в історії України існували періоди,
коли подібний вплив перетворювався на тиск, обмежуючи свободу творчості художників, як і представників інших
видів мистецтва. Зокрема, такими стали десятиліття існування радянської влади, коли регламентація творчого
процесу була чи не найбільш жорсткою, не тільки підпорядкувавши творчість художників ідеологічним потребам
панівної партії, а й визначаючи навіть стилістичні засади вирішення творів. Протистояння модерністських течій та
соцреалізму відчутно проявилося вже на початку 1930-их рр., про що свідчать як офіційні документи того часу, так і
роботи митців. Вивчення цієї теми дозволило визначити прояви стилістичних змін, зокрема, у доробку чернівецького
автора Леона Копельмана, творчість якого яскраво демонструє перехід від течій європейського модернізму до
мистецтва соціалістичного реалізму з властивим для останнього заідеологізованим відображенням історичних подій
та сучасного життя країни.

Посилання

Власть и художественная интеллигенция. Документы ЦК РКП(б) – ВКП (б), ВЧК – ОГПУ – НКВД о

культурной политике. 1917–1953: под ред. А.Н. Яковлева. Cост. А.Н. Артизов, О.В. Наумов. М. : Международный

фонд «Демократия», 1999. 872 с.

Голубець О.М. Мистецтво ХХ століття: український шлях. Львів : Колір ПРО, 2012. 200 с.

Кравченко Я. Школа Михайла Бойчука. Тридцять сім імен. К. : Майстерня книги, Оранта, 2010. 400 с.

Крупник Л.О. Державна політика у сфері українського мистецтва (1965–1985): дис. … канд. іст. наук:

00.01 / / М-во освіти і науки України ; Нац. пед. ун-т ім. М. П. Драгоманова. Київ, 2002. 212 с.

Павло Ковжун. Творча спадщина художника: матеріали, біобібліографічний довідник, упоряд.:

І. Мельник, Р. Яців. Львів : Науково-дослідний сектор Львівської національної Академії мистецтв, 2010. 135 с.

Первый Всесоюзный съезд советских писателей. Стенографический отчет. 1934: ред. И.К. Луппол,

М.М. Розенталь, С.М. Третьяков. М. : Советский писатель, 1990. 718 с.

Роготченко О. Соціалістичний реалізм і тоталітаризм / Інститут проблем сучасного мистецтва

Академії мистецтв України. Київ : ФЕНІКС, 2007. 608 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-03-26

Номер

№ 2 (2019)

Розділ

Мистецтвознавство

Ліцензія

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.