DOI: https://doi.org/10.32461/2226-0285.2.2019.190638

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ГЕО-ПЛАСТИЧНИХ ФОРМ У ЛАНДШАФТНІЙ АРХІТЕКТУРІ

Вячеслав Мельник

Анотація


Метою роботи є дослідження та визначення принципів і проблем формотворення геопластичних елементів
враховуючи світову практику ландшафтного мистецтва ХХ – початку ХХІ століть. Методологія дослідження статті
полягає у застосуванні загальнонаукових та спеціальних підходів і методів дослідження означеної теми, що дозволяє
дослідити теоретичні та практичні аспекти ландшафтного проектування середовища. Використано аналітичний,
історичний метод та порівняльний метод при систематизації та узагальненні теоретичного матеріалу. Під час роботи з
ілюстративним матеріалом застосовано методи морфологічного, композиційного, художнього та комплексного аналізу.
Наукова новизна. У дослідженні ландшафтної архітектури аналізується історія використання геопластики ландшафту
у садово-парковому мистецтві, де акцентується увага на технології створення геопластичних форм, котрі будують
художню виразність великих ландшафтних комплексів на базі традицій садово-паркового мистецтва. Висновки.
Геопластика – одна із самих перспективних направлень в сучасній ландшафтній архітектурі – являє собою по суті
різновид вертикального планування, котра по великому рахунку переслідує архітектурно-художні цілі. Сучасна техніка
дозволяє створити практично будь який рельєф, це накладає на архітектора особливу відповідальність за вибір того чи
іншого рішення залежно від знань, смаку, визначеної творчої позиції. Питання композиції тут тісно пов’язані з
екологією, агротехнікою та потребують серйозного наукового аналізу та проведення експериментальних практичних
робіт. Цілі робіт по формуванню штучного рельєфу в садах та парках можуть бути як утилітарного, так і естетичного
порядку. До першого відноситься возведення шумозахисних брустверів. Моделювання рельєфу може переслідувати і
чисто художні цілі, наприклад, для посилення художньої виразності ландшафту при плоскому рельєфі, для створення
земляних насипів — п’єдесталу, закриття не бажаних видових перспектив, організації візуальних рамок, заглиблення
партеру та формування так званого скульптурного рельєфу. Світовий досвід ландшафтного проектування представляє
величезний потенціал для створення високого рівня комфорту та екологічної стійкості в міському середовищі. Завдання
сучасних архітекторів та дизайнерів ландшафту складаються з адаптації ландшафтних принципів щодо споживача, та
впровадження комфортних основ та розробок для створення геопластики на ділянках за різним призначенням що
сприяють підтриманню та розвитку екологічно-збалансованого місцевого оточення.

Ключові слова


садово-паркове мистецтво, геопластика ландшафту, ландшафтні комплекси, художня виразність, мистецтво.

Повний текст:

PDF

Посилання


Архитектурная композиция садов и парков; под. ред. А.П. Вергунова. Москва: Стройиздат, 1980, 74 с

Саймондс, Дж. Ландшафт и архітектура. Москва: Стройиздат, 1965, 122 с.

Дженкс, Ч. Язык архитектуры постмодернизма. Москва: Стройиздат, 1982, 76 с.

Жердев, Е.В. Метафора в дизайне. Москва: Архитектура-С, 2012, 235 с.

Жирнов, А.Д. Ландшафтна архітектура. Частина1. Ґенеза та розвиток форм садово-паркового мистецтва: навч.

посіб. Київ: ДАКККіМ, 2002,122 с.

Нефедов В. А. Архитектурно-ландшафтная реконструкция как средство оптимизации городской среды : дис.

докт. арх. наук : 18.00.04 – Градостроительство, планировка сельских населенных пунктов. Санкт-Петербург, 2005. 329 с.

Степанов А. В., Мальгин В. И., Иванова Г. И. Объемно-пространственная композиция. Москва: Архитектура-

С, 2004. 256 с.

Геопластика в ландшафтному дизайні. URL: https://www.stroitelstvosovety.ru/geoplastika-v-landshaftnom-dizayne.

Патрик Блан. Квітучі сади [Електронний ресурс] : –Режим доступу: http://www.djournal.com.ua/?p=2679.




Copyright (c) 2020

Mike&Max ©2018