ЦЕРКОВНО-РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ ВІРМЕНСЬКОЇ ДІАСПОРИ УКРАЇНИ В I ПОЛ. XX СТ.
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2019.179681Ключові слова:
вірмени, Вірменська Апостольська Церква, Вірмено-католицька Церква, діаспора, єпархія, культура, настоятель, парафіяАнотація
Мета роботи – цілісний розгляд і аналіз специфіки церковно-релігійного життя вірменських громад різних регіонів України в I пол. XX ст. Методологія дослідження включає використання методів компаратив- ного аналізу і синтезу, а також контекстуальності та історичності. Наукова новизна дослідження полягає у відтворенні загальної картини церковно-релігійного життя вірменських громад Україні з врахуванням специфі- ки історичного розвитку різних регіонів країни внаслідок перебування під владою різних держав. Висновки. Церковно-релігійне життя вірменських громад на українських землях, на відміну від інших форм суспільного життя, продовжувало зберігати специфічні риси, притаманні культурі вірменського народу. Решта форм діас- порних організацій (національні представництва, культурні центри) завжди була пов‘язана з церковними осере- дками вірмен, а там, де такі форми були відсутні, саме церква продовжувала виконувати функцію духовно- культурного етноконсолідуючого чинника в житті вірменських громад.
Посилання
Азізян С. Ліквідація Львівської архієпархії Вірменської католицької церкви у 1945-1946 рр. // Зб.
«На межі між Сходом і Заходом:. Львів, 2018. 456 с. С. 213-228.
Давтян Д. История храма Св. Григория Просветителя Армянской апостольской церкви в Одессе. Одесса, 2004. 108 с.
Дашкевич Я. Ліквідація Вірмено-католицької церкви в Галичині 1945 р.//Вірмени в Україні: доро- гами тисячоліть. Львів: Логос, 2012. 1328 с. С. 1072-1074.
Державний архів Харківської області (далі – ДАХО). Ф. 45, оп.1, спр. 2851, 5 арк.
ДАХО. Ф. Р-6452, оп.2, спр. 1136, 610 арк., т. 3, арк. 114-125.
ДАХО. Ф. Р-6452, оп.2, спр. 1136, 610 арк., т. 3, арк. 183-191.
Зарубин В.Г. Депортация из Крыма армян, болгар, греков и граждан других национальностей. (1944 г.) // зб. Историческое наследие Крыма. ғ5, Симферополь. 2004. 204 с. С. 24-28.
Івано-Франківський державний архів. Ф. 52, оп.1. спр. 6.
Кочарян С. Армянская община Харькова (1863-2010 гг.). Харьков, 2013. 244 с.
Кочарян С. Армянские религиозные общины Харькова (1900–1917) в контексте истории Армянс- кой церкви / Вісник Харківського національного університету. Харків, 2009. ғ 852, вип. 41. С. 126-133.
Пивоварська К. Вірменська національна меншина в Україні в 20-30-ті роки ХХ ст. : автореф. дис. на здобуття ступеня канд. історич. наук: спец. 07.00.01 «Історія України». Харків, 2004. 17 с.
Российская и Ново-Нахичеванская епархия Армянской Апостольской Церкви. Исторический путь.
– М., 2013. 479 с.
Agopsowicz M. Kresowe Pokucie. Łomianki, 2014. 351 c.
Chrząszczewski J. Kościoły ormian polskich. Warszawa, 2001. 160 c.
Lechicki Czesław. Kościół Ormiański w Polsce. Lwów, 1928. 182 с.
Pełczyńskі G. Ormiane Polscy w XX wieku. Warszawa, 1997. 183 с.
Petrowicz G. La Chiesa Armena in Polonia e nei paesi limitrofi. Roma, 1988. 418 c.
Azizyan S. (2018). Liquidation of the Lviv Archeparchy of the Armenian Catholic Church in 1945-1946 // Collection «At the Border between East and West)». Lviv, 213-228 [in Ukrainian].
Davtyan D. (2004). History of the Church of St. Gregory the Illuminator of the Armenian Apostolic Church in Odessa. Odessa, 108 p. [in Russian].
Dashkevych Ya. (2012). Liquidation of the Armenian-Catholic Church in Galicia in 1945 // Armenians in Ukraine: roads for millennia. Lviv: Logos, 1072-1074 [in Ukrainian].
The State Archive of Kharkiv region (hereinafter - DAHO). F. 45, op.1, file ғ2851, 5 l. [in Russian].
DAHO. F. Р-6452, op 2, file ғ1136, 610 l., vol. 3, 114-125 [in Russian].
DAHO. F. Р-6452, op 2, file ғ1136, 610 l., vol. 3, 183-191[in Russian].
Zarubin V.G. (2004). Deportation from the Crimea Armenians, Bulgarians, Greeks and citizens of other nationalities. (1944) // Sob. Historical heritage of the Crimea. ғ5, Simferopol, 24-28 [in Russian].
Ivano-Frankivsk State Archive. F. 52, op.1. file ғ 6 [in Ukrainian].
Kocharyan S. (2013). The Armenian community of Kharkov (1863-2010). Kharkiv, 244 p. [in Russian].
Kocharyan S. (2009). Armenian religious communities of Kharkov (1900–1917) in the context of the history of the Armenian Church / Bulletin of Kharkiv National University. Kharkiv, No. 852, ed. 41, 126-133 [in Russian].
Pyvovarska K. (2004). Armenian national minority in Ukraine in the 20-30th years of the ХХth century: the author's abstract of dissertation for the degree of candidate of historical sciences: specialty 07.00.01 «History of Ukraine». Kharkiv, 17 p. [in Ukrainian].
Russian and Novo-Nakhichevan Diocese of the Armenian Apostolic Church. The historical road (2013). M., 479 p. [in Russian].
Agopsowych M. (2014). Borderline Pokucie. Łomianki, 351 p. [in Polish].
Hrzonchewski J. (2001). Churches of Polish Armenians. Warsaw, 160 p. [in Polish].
Lechicki Ch. (1928). The Armenian Church in Poland. Lviv, 182 p. [in Polish].
Pełczyńskі G. (1997). Ormiane Polish in the XXth century. Warsaw, 183 p. [in Polish].
Petrowicz G. (1988). The Armenian Cакыhurch in Poland and neighboring countries. Rome, 418 p. [in
Italian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
