БОЛГАРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЗНАК В МУЗИЦІ XX – ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

Автор(и)

  • Liliia Nieicheva

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-0285.1.2019.180581

Ключові слова:

фольклор Болгарії, болгарська нерегулярна ритміка, «Танці в болгарських ритмах» Б. Бартока, «Шість етюдів для фотепіано» Д. Лігеті, бурдонісон

Анотація

Мета роботи – виявити характерні фактурно-ритмічні особливості болгарського фольклору на при- кладі VI зошита фортепіанного циклу «Мікрокосмос» Б. Бартока та «Етюдів для фортепіано» Д. Лігеті. Мето- дологічною основою роботи стала інтонаційна концепція музики, що представлена працями послідовникыв Б. Асаф‘єва в Україні, зокрема в роботах І. Ляшевського [4]. Серед праць болгарських музикознавців з їхнім мето- дологічно базовим сенсом виділяємо теоретичні розробки Д. Христова [8; 9], А. Моцева [5], В. Стоїна [7]. Нау- кова новизна полягає в тому, що вперше у вітчизняному музикознавстві виділено як доповнення до зафіксованого в спеціальній літературі загалом деякі аспекти специфіки болгарського культурного феномену в його історичній автономії та зв‘язках щодо інших країн. Висновки. Аналіз даних творів дав змогу виділили  такі спільні риси: використання композиторами однотипних групувань тривалостей, що притаманні болгарській ритміці; застосування подібних прийомів гармонійної мови, серед яких «кластерні нашарування» чорних  і білих клавіш, секундово-квартові та секундово-квінтові співзвуччя, терцієві паралелізми, септакорди; викори- стання типу фактури, що імітує принцип витриманого бурдону, на тлі якого звучить мелізматично розвинена лінія; використання в творах груп з п‘яти-шести п‘єс, що має ознаки зв‘язку з просторовою симетрією; застосу- вання своєрідної гри з метроритмами (симетрія ритмоформул у першій п‘єсі циклу є основою перестановок груп у всіх інших).

Біографія автора

Liliia Nieicheva

кандидат мистецтвознавства, завідувач літературно-драматургічної частини Одеського національного академічного театру опери та балету 

Посилання

Гаккель Л. Микрокосмос Белы Бартока // Вопросы фортепианной педагогики. 1976. ғ 4. С. 147–

Екимовский В. Оливье Мессиан: жизнь и творчество. Москва : Сов. композитор, 1987. 304 с.

Лобанова М. Дъердь Лигети – эстетические взгляды и творческая практика 60-70 гг.: Критика и раз-

мышления / М. Лобанова // Теория и практика современной буржуазной культуры: проблемы критики. 1987. ғ. 94. С. 140–172.

Ляшевский С. История Христианства в Земле Русской с І по ХІ век. М.: ФАИРПРЕСС, 2002. 320 с.

Моцев А. Ритъм и такт в българската народна музика. С. : ЕАН, 1949. 368 с.

Нестьев И. Бела Барток : жизнь и творчество. Москва : Музыка, 1969. 798 с.

Стоин В. Българската народна музика – метрика и ритмика. С. : С. М. Стайковъ, 1927. 45 с.

Христов Добри. Учение за интервалите: Продължение от книга та Общоучение за музика. София : С. М. Стайков, 1923. 58 с.

Христов Д. Теоретические основы болгар ской народной музыки. М. : Музыка, 1959. 54 с. 216.

Gakkel, L. (1976). Bella Bartok‘s Microcosmos. Questions of piano pedagogy,4, 147–170[inRussian].

Lobanova, M. (1987).GyörgyLigeti– aesthetic views and creative practice of 60-70: Criticism and reflec- tions.Theory and practice of modern bourgeois culture: problems of criticism, 94, 140–172[in Russian].

Lyashevskyy, S. (2002). History of Christianity in the Russian land with I the XI centuries. Moscow: FAIR PRESS [in Russian].

Motsev, A. (1949). Rhythm and tact in the Bulgarian folk music. S.: EAN[in Bulgarian].

Nestjev, I. (1969). Bela Bartok: life and work. Moscow: Muzyka[in Russian].

Stoin, V. (1927). Bulgarian Folk Music – Metrics and Rhythmic. S.: SM Staikov [in Bulgarian].

Hristov, Dobri. (1923). Doctrine of Intervals: Continued from the book Total Music Teaching. Sofia: SM Staykov [in Bulgarian].

Hristov, D. (1959). Theoretical Foundations of Bulgarian Folk Music. M.: Muzyka [in Russian].

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-09-07

Номер

Розділ

Мистецтвознавство