Біологічні наслідки поповнення Куяльницького лиману морською водою з Одеської затоки
Ключові слова:
Куяльницький лиман, фітопланктон, зоопланктон, бактеріопланктон, екосистемаАнотація
Мета. Виявлення реальних біологічних наслідків запуску великих обсягів морської води в Куяльницький лиман у 2014-2016 рр. Методи. Стандартні методи гідрологічних, гідрохімічних, гідробіологічних та мікробіологічних досліджень. Результати. На основі проведених комплексних досліджень виконано аналіз динаміки основних фізико-хімічних та гідробіологічних характеристик екосистеми Куяльницького лиману, насамперед видового складу, чисельності і біомаси фітопланктону, бактеріопланктону і зоопланктону та концентрацій фотосинтетичних пігментів. Показано, що всі досліджені біологічні характеристики мають чітко виражений сезонний хід, головними чинниками якого були зміни температури і мінералізації вод лиману, а також випадки випадання гіпсу, які спостерігались влітку 2015 та 2016 років. Висновки. Запуск морської води не дав очікуваного результату стабільного опріснення вод лиману, але погіршив стан унікального біоценозу. Використання сучасної методології поповнення лиману морською водою викликає негативні наслідки, які посилюються з кожним подальшим запуском морської води в лиман і будуть наростати та приводити до незворотних процесів і повної деградації екосистеми лиману.
Посилання
Адабовский, В. В., Большаков, В. Н., Гопченко, Е. Д. Актуальные проблемы лиманов северо-западного Причерноморья . Отв. ред.: Ю. С. Тучковенко, Е. Д. Гопченко ; Одесский гос. экологический ун-т . Одесса: ТЭС, 2012 . 223 с.
Водний режим та гідроекологічні характеристики Куяльницького лиману: Монографія / За ред..Н. С. Лободи, Є. Д. Гопченка. Одеса : ТЕС, 2016. 332 с.
Эннан, А. А., Шихалеев, И. И., Шихалеева, Г. Н. , Адобовский, В. В., Кирюшкина, А. Н. Причины и последствия деградации Куяльницкого лимана (северо-западное Причерноморье, Украина) . Вісн. Одес. нац. ун-ту. Хімія. 2014. 19, вип. 3. С. 60-69.
Острів Зміїний: екосистема прибережних вод : монографія. В. А. Сминтина, В.І. Медінець, І.О. Сучков та інші; відп. ред.: В.І. Медінець ; Одес. Нац.. ун-т ім. І.І. Мечникова. Одеса: Астропринт, 2009. XII, 228 с., [10] арк. іл. – (Науковий проект «Острів Зміїний» / керівник проекту В.А. Сминтина).
ДСТУ ISO 5667-4:2003. Відбирання проб. Частина 4. Настанови щодо відбирання проб із природних та штучних озер (ISO 5667-4:1987, IDT). Київ: Держспоживстандарт України. 2004. 7 с.
ДСТУ ISO 5667-6:2003. Відбирання проб. Частина 6. Настанови щодо відбирання проб води з річок та інших водотоків (ISO 5667-6:1990, IDT). Київ: Держспоживстандарт України. 2002. 10 с.
Algaebase: Listing the World's Algae. URL: http://www.algaebase.org/index.lasso
Программа для первичной математической обработки гидробиологических проб “TRITON”. Свид. Гос. регистр. ПА № 3322, 15.08.2000 г
Руководство по методам биологического анализа морской воды и донных отложений / Под ред. А. В. Цыбань. Л.: Гидрометеоиздат, 1980. 190 с.
UNESCO, 1969, Determinations of photosynthetic pigments in seawater, Rep. SCOR/UNESCO WG 17, UNESCO Monogr. Oceanogr. Methodol., 1, Paris. 69 P.
Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод / О.М. Арсан, О.А. Давидов, Т.М. Дьяченко та ін.; під. ред. В.Д. Романенка. – НАН України. Ін-т гідробіології. К.: ЛОГОС, 2006. 408 с.
Макаров, Ю.Н., Лисовская, В.И. Артемия Куяльницкого лимана как кормовой объект для развития морехозяйства в северо-западной части Черного моря. 2-я Всесоюз. конф. по биологии шельфа. – Киев, 1978. Ч. 2. С. 72-73.
Снигирев, С.М., Мединец, В.И., Черкез. Е.А Исследование состояния Artemia salina (L.) в Куяльницком лимане в 2015 г. / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Природно-ресурсний потенціал Куяльніцкого та Хаджибейського лиманів, території міжлимання: сучасний стан, перспективи розвитку»; ОДЕКУ; УКРМЕПА – Одеса: ТЕС, 2015. С. 110-112.
Разумов, А.С. Прямой метод учета бактерий в воде. Сравнение его с методом Коха. Микробиология. 1932. Т.1, № 2. С.131-146.
Методи гідроекологічних досліджень поверхневих вод/Арсен О.М., та ін.; під ред. В. Д.Романенка. – К.:ЛОГОС, 2006. 408 с.
Герасимюк, В.П., Шихалеева, Г.Н., Эннан , А.А. Современное видовое разнообразие альгофлоры Куяльницкого лимана и сопредельных водоемов . Журн. Альгология. 2011. №2. C. 226-240.
Северо–западная часть Черного моря: биология и экология / Ю. П. Зайцев, Б. Г. Александров, Г. Г. Миничева и др. Киев: Наукова думка, 2006. С.410-411, С.557-576.
Масюк, Н. П. Флора водоростей України. Том 11. Зелені водорості. Вип.1. Фітомонади (Phytomonadina). Загальна характеристика. Част. 1. К., 2010. 314 с.
Oren, А. A hundred years of Dunaliella research: 1905-2005. Saline Syst., 2005, vol. 1, pp. 1-14. doi:10.1186/1746-1448-1-2
Kovalova, N.V., Medinets, V.I. Results of phytoplankton pigments studiers in the Zmiinyi island coastal wa-ters in the Black Sea, 2004-2012. Вісник Одеського національного універсиетту імені І.І. Мечникова, 2014, Т.19, вип.3. С. 44-59.
Roy, S., Llewellyn, С., Skarstad, E., Johnsen ,G. Phytoplankton Pigments: Characterization, Chemotaxonomy and Applications in Oceanography. – Cambridge: Published by Cambridge University Press. Scientific Committee on Oceanic Research (SCOR), 2011. P. 845.
Johnsen, G., Volent, Z., Tangen, K. and Sakshaug , E. Time series of harmful and benign phytoplankton blooms in northwest European waters using the Seawatch buoy system. In Monitoring Algal Blooms: New Techniques for Detecting Large-Scale Environmental Change, ed. M. Kahru and C. W. Brown. New York: Springer, 1997. P. 15 – 43.
Шадрин, Н.В., Миходюк ,О.С., Найданова, О.Г. и др. Донные цианобактерии гиперсоленых озер Крыма . Микроводоросли Черного моря: проблемы сохранения биоразнообразия и биотехнологического использования. – Севастополь: Экоси-Гидрофизика, 2008. С. 100-112.
Vollenweider, R.A., Kerekes, J. Eutrophication of waters. Monitoring, assessment and control. OECD Cooperative programme on monitoring of inland waters (Eutrophication control), Environment Directorate, OECD, Paris. 1982, 154 pp.
Черкез, Є.А., Кадурін ,В.М., Світличний, С.В. Історична реконструкція екологічного стану Куяльницького лиману за результатами мінералогічних досліджень донних відкладень. Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування: освіта – наука – виробництво – 2017 : зб. тез доповідей XX Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчю створення екологічного факультету (Харків, 19-22 квітня 2017 року). – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2017. C. 219-220
Макаров, Ю.Н. Лисовская, В.И. Артемия Куяльницкого лимана как кормовой объект для развития морехозяйства в северо-западной части Черного моря. 2-я Всесоюз. конф. по биологии шельфа. Киев, 1978. Ч. 2. – С. 72-73.
Снигирев, С.М. Мединец, В. И., Черкез, Е. А. Исследование состояния artemia salina (L.) в Куяльниц-ком лимане. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Природно-ресурсний потенціал Куяльніцкого та Хаджибейського лиманів, території міжлимання: сучасний стан, перспективи розвитку»; ОДЕКУ; УКРМЕПА – Одеса: ТЕС, 2015. С. 110-112
Макаров, Ю.Н. Распределение и динамика численности Artemia salina (L.) в Куяльницком лимане Гидробиол. журн., 1984. Т.20. Вып. 3. С. 17-23.
Ануфриева, Е.В. Ракообразные гиперсоленых водоемов Крыма: фауна, экология, распространение. Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук. Севастополь: Институт биологии южных море им. А. О. Ковалевского, 2014. – 175 с. (на правах рукописи).
Голуб, М.А. Популияция Artemia salina (L.) в озере Саки в 2010 году. – Материалы конференции «Озе-рные экосистемы: биологические процессы, антропогенная трансформация, качество воды». 2011, с. 102.
Романенко, В. И. Микробиологические процессы продукции и деструкции органического вещества во внутренних водоемах, Л., Наука, 1985, 294 с.
Романенко, С.И., Кузнецов ,С.И. Микрофлора Сиваша некоторых соляных промыслов Крыма. Физиология водных микроорганизмов и их роль в круговороте органического вещества. Л.: Наука,1969, c. 8–13.
Белкина, Н. Ф. Роль донных отложений в процессах трансформации органического вещества и биогенных элементов в озерных экосистемах. Труды Карельского научного центра РАН, № 4. 2011. С. 35–41.
Буторин, А.Н. Активность микрофлоры на границе воды и донных отложений// Взаимодействие ме-жду водой и седиментами в озерах и водохранилищах.- Л.: Наука, 1984.- С. 248-253.
Добрынин, Э.Г. Микробиологические процессы круговорота органического вещества в гипергалин-ных водоемах/автореферат дисс. к.б.н. по ВАК 03.00.07. Борок. – 1984. – 24 с.
Рубенчик, Л.И. Микроорганизмы и микробиальные процессы в соляных водоемах Украины.— К.: Изд-во АН УССР. – 1948.— 156 с.
Исаченко ,Б.Л. Микробиологические исследования над грязевыми озерами . Избр.тр., Т.2. М-Л., Изд. АН СССР. 1951. С. 26-142.
Заика, В. Е. О трофическом статусе пелагических экосистем в разных регионах Черного моря . Морской экологический журнал, №1, Т.II, 2003. – С. 5-11.
Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями. В.Д. Романенко, В.М. Жукинський, О.П. Оксіюк, та ін., К.: СИМВОЛ-Т, 1998. 28 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
