«Зелені маршрути» у системі екологічного менеджменту міських територій на прикладі м. Харкова
Ключові слова:
«зелені маршрути», місто, приміська зона, критерії, показники, екологічний менеджмент територіїАнотація
Мета. Обґрунтування та створення «зелених маршрутів» на території міста Харків у системі екологічного менеджменту міських територій, для задоволення попиту населення. Методи. Польові, критерії Greenways, атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Результати. Створено науково-інформаційне підґрунтя для створення «зелених маршрутів» та пропозиції щодо критеріїв їх виділення. Виконана комплексна оцінка стану навколишнього середовища для оцінки умов задля побудови «зелених маршрутів». Результати хімічного аналізу проб ґрунту та дослідження вмісту оксиду вуглецю та діоксиду сірки у повітрі показали, що в жодній пробі не виявлено перевищень за ГДК. Висновки. На основі запропонованих критеріїв та результатів комплексної оцінки природного середовища виділено 8 умовних «зелених маршрутів» для території міста Харків, складено їх схеми та надано описання. Рекомендовано синхронізацію розроблених маршрутів з планувальною структурою міста та, за можливості, внесення їх, як додатку до генерального плану міста
Посилання
Where is the world's greenest city? URL: https://www.theguardian.com/cities/2015/apr/02/where-is-the-worlds-greenest-city-ecofriendly.
Liu J., Sun W., Hu W. The Development of Eco Cities in China. Singapore: Springer Singapore, 2016. 329 p.
Зелені шляхи URL: http://www.greenways.com.ua/about-project/.
Greenways URL: http://www.aevv-egwa.org/greenways/.
Клименко В. Г., Цигічко О. Ю. Забруднення атмосферного повітря: Методична розробка для студен-тів-географів. Харків: ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2010. 26 с.
Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны – ГОСТ 12.1.005-88 – [Действу-ет с 1989], 159 с. (государственный стандарт).
Метод измерения концентраций вредных веществ индикаторными трубками – ГОСТ 12.1.014-7979 – [Действует с 1986], 5 с. – (государственный стандарт).
Воздух рабочей зоны. Требования к методике измерения концентраций вредных веществ – ГОСТ 12.1.016-79. [Действует с 1982], 12 с. (государственный стандарт).
Якість ґрунту відбирання проб − ДСТУ ISO 10381[Чинний від 2004-11-30].2006. 20 с. – (Держспожи-встандарт України).
Аринушкина Е. В. Руководство по химическому анализу почв. М: Изд-во МГУ, 1970. 487 с.
Визначення нітратного азоту, амонійного азоту і загального розчинного азоту в повітряно-сухих ґрунтах з застосуванням розчину хлориду кальцію для екстрагування – ДСТУ ISO 14255:2005 [Діє з 2005], 24 с. (державний стандарт України).
Колесников С. И., Казеев К. Ш., Вальков В. Ф. Биоэкологические аспекты загрязнения почв тяжелыми металлами. Научная мысль Кавказа. 2000. № 4. С. 31–39.
Каверина С. А. Геоэкологическая оценка трансформации почвенного покрова трансформированных территорий (на примере Орско-Новотроицкого промузла): автореф. дис. на соискание учёной степени канд. географ. наук: спец. 25.00.36. «Геоэкология». Барнаул, 2007. 19 с.
Генеральний план міста Харкова. Департамент містобудування, архітектури та генерального плану Харківської міської ради. 2016. URL:http://uga.kharkov.ua/uk/public-information/genplan-mista-harkova.html.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
