Флювіальна мережа водозбірного басейну як ландшафтно-геохімічна арена забруднення та самоочищення
Ключові слова:
флювіальний басейн, водозбір, геохімічна арена, рельєфоутворення, середовище переносуАнотація
Мета. Оцінити можливості самоочищення флювіальної мережі водозбірного басейну з точки зору ландшафтно-геохімічних властивостей субводозборів нижчих порядків. Результати. Розглядаючи процеси та явища техногенних забруднень у межах географічного ландшафту, в рамках певних дослідницьких узагальнень границі ландшафту можна вважати прямим результатом просторових закономірностей взаємодії двох основних факторів ландшафтних динаміки й розвитку – флювiального рельєфу і гідрологічного режиму території. Під флювіальною геоморфосистемою розуміємо геоморфосистему флювіального функціонально-генетичного ряду. Остання є моделлю певної онтологічної сутності, актуальної геосистеми (природної системи) – гідролого-геоморфологічної системи водозбору, елементи якої поєднуються у просторово-функціональне ціле саме через флювіальний процес – генетичний різновид загального процесу рельєфоутворення, який в рамках лімітрофної предметної галузі розглядається єдиним гідролого-геоморфологічним процесом. Висновки. Водозбірний басейн можна розглядати як геосистему, це випливає з того, що основні характеристики флювіальної мережі водозбору визначаються здатністю мимовільного впорядкування в його межах субводозборів нижчих порядків. Флювіальна мережа є одним із найбільш важливих оцінювальних показників, так як сприяє перерозподілу енергії і речовин в системі взаємодії природних компонентів. Саме флювіальна мережа визначає ступінь дренованості, інтенсивності ерозійних процесів і напрям поверхневого стоку. Для оцінки самоочищення водозбірного басейну є значущими такі характеристики рельєфу його поверхні, як глибина вертикального розчленування і крутизна схилів, які визначають напрям потоку речовини і здатність водозбору до самоочищення. Чим вище значення цих параметрів і тим більше швидкості поверхневого стоку, тим значно більша здатність водозбору до самоочищення.
Посилання
Костріков С.В. Загальні принципи вибору моделей і середовищ моделювання водозбірних басейнів. Культура народов Причерноморья (Географічні науки). Научный журнал, 2005. № 67 С. 24-29.
Карпець К.М. Ландшафтно-геохімічне моделювання на підставі геоінформаційних моделей водозбо-рів. Вісник ХНУ імені В.Н. Каразіна. Серія «Екологія». 2015. Вип. 13 С. 44-48.
Маккавеев Н.И. Русловые процессы и их отражение в рельефе. Современные процессы рельефообра-зования. М.: Наука, 1970.– С. 196-202.
Корытный Л. М. Морфометрические характеристики речного бассейна. География и природные ресу-рсы. 1984. № 3 С. 105-112.
Сочава В. Б. Введение в учение о геосистемах. Новосибирск: Наука, 1978. 319 с.
Антипов А. Н., Корытный Л. М.. Географические аспекты гидрологических исследований. Новоси-бирск : Наука, 1981. 175 с.
Антипов А. Н., Рагозин А. В Исследование картографической информации в гидрологических иссле-дованиях. География и природные ресурсы. 1987. № 4 С. 80-88.
Костріков С. В. Гідролого-геоморфологічний підхід до дослідження водозбірної організації флювіа-льного рельєфу. Український географічний журнал. 2006. № 3. С. 46-54.
Кеплен С. Р., Эссиг Э.; Биоэнергетика и линейная термодинамика необратимых процессов (стациона-рное состояние). пер. с англ. М.: Мир, 1986. 384 с.
Щербаков А. С. Самоорганизация материи в неживой природе: Философские аспекты синергетики. М. : Изд-во Моск.ун-та, 1990. 111 с.
Ніколаєв А.М. Гідролого-геохімічна оцінка стану річок урбанізованої території (на прикладі м. Черні-вці): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. геогр. наук: спец. 11.00.11 “Конструктивна геогра-фія і раціональне використання природних ресурсів” . Чернівці, 2011. 20 с.
Костріков С. В. , Черваньов І. Г. Дослідження самоорганізації флювіального рельєфу: на засадах си-нергетичної парадигми сучасного природознавства. Наукова монографія. Х. : Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. Видавничий центр, 2010. 143 с.
Карпець К.М. Щодо моделювання руслових витрат під час підвищення водності річки. Людина і до-вкілля. Проблеми неоекології. 2015. № 1-2. С. 46-50.
Костріков С. В. Водозбірний басейн як об’єкт фрактального моделювання. Вісник Харківського уні-верситету. Геологія, Географія, Екологія. 1999. № 455. С. 109-113.
Костріков С. В. , Воробйов Б. Н. Моделювання повенів та паводків на підставі методики стільникового автомату. Захист довкілля від антропогенного навантаження. 2004. Вип. 9(11). С. 74-86.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
