Біогеологічна історія землі. Сценарії техногену

Автор(и)

  • Г. І. Рудько Государственная комиссия Украины по запасам полезных ископаемых, г. Киев, Ukraine
  • А. Р. Бала

Ключові слова:

біосфера, біота, геодинаміка, геологічне середовище, екологічна безпека, екологічна катастрофа, стратиграфічний підрозділ

Анотація

Розглянута біогеологічна історія Землі як процес безперервної трансформації і постійної адаптації від первинних форм життя до її сучасного стану.

Розвиток життя на Землі відбувався за умови змін геологічних процесів, хімічного складу атмосфери і водного середовища, в періоди між глобальними катастрофами. В результаті більш ніж за 3,8 млрд років сформувалася антропогенна система «людина – геологічне і суміжне середовище», яка трансформувала біосферу згідно потреб людини, створивши прецедент невідповідності потреб людства і ресурсів біосфери.

Визначено основні сценарії розвитку людини і біосфери внаслідок техногену. За результатами виконаних досліджень визначено біогеологічні умови розвитку життя на Землі. Досліджено сценарії ходу техногену і роль людини в умовах інтенсивної трансформації біосфери за рахунок техногенної діяльності.

Посилання

Браун Л. Р. и др. Мир восьмидесятых годов // М. – Прогресс. – 1989. – 473 с.

Браун Л. Р. Устойчивое развитие общества/ Л. П. Браун, К. Флейвин, С. Поустел/ XX век. Последние 10 лет, 1990–1991– М. – Прогресс. – 1992. – 325 с.

Будыко М. И. Эволюция биосферы./ М. И. Будыко – Л. – Гидрометеоиздат. – 1984. – 488 с.

Горшков В. Г. Энергетика биосферы и устойчивость состояния окружающей среды / В. Г. Горшков // Итоги науки и техники. Теоретические и общие вопросы географии. – М. – ВИНИ-ТИ. – 1990. – Т. 7. – 236 с.

Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли / Л. Н. Гумилев. // Л. – Гидрометеоиздат. – 1990. – 526 с.

Еськов К. История Земли и жизни на ней: От хаоса до человека / К. Еськов // М. – НЦ ЭНАС. – 2004.

Захаров В. Б. Биология 11 класс. Профильный уровень / В. Б. Захаров, С. Г. Мамонтов, Н. И. Сонин, Е.Т. Захарова. // Издательство Дрофа. – 2007.

Красилов В. А. Охрана природы: принципы, проблемы, приоритеты / В. А. Красилов. // М. – Изд-во Института охраны природы и заповедного дела. – 1992. – 173 с.

Реймерс Н. Ф. Надежды на выживание человечества. Концептуальная экология./ Н. Ф. Реймерс. // М. – Россия молодая. – 1992. – 367 с.

Розанов А. Ю. История становления скелетных фаун / А. Ю. Розанов. // Соросовский образовательный журнал. – №12. – 1996.

Рудько Г. І. Землелогія. Еколого-ресурсна безпека Землі / Г. І. Рудько, О. М. Адаменко ./ За ред. Г.І. Рудька. – К.: Вид-во «Академпрес», 2009. – 512 с.

Яблоков А. Пробуждение от экологической спячки / А. Яблоков // Родина. – 1989. – № 4. – С. 65–70.

Gore A. Earth in the Balance: Ecology and the Human Spirit/ A. Gore. // New York: Plume Books. – 1993. – 407 p.

htth://http://uk.wikipedia.org/wiki/Прокаріоти

Wickramasinghe N. C. Fossil diatoms in a new carbonaceous meteorite/ N. C. Wickramasinghe et. al // Journal of Cosmology. 2013. – Vol. 21, No.37.– pp 9560-9571.

##submission.downloads##

Номер

№ 3-4 (2013): Людина та довкілля. Проблеми неоекології

Розділ

Статті

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).