Відгук озоносфери на зміни розподілу поверхневих температур Північної Атлантики
Ключові слова:
загальний вміст озону, Північна Атлантика, міжрічні зміни, поверхнева температура, струменева течія, турбулентність, обмін повітрям, тропосфера, стратосфераАнотація
Визначено особливості розташування сегментів озоносфери, де статистичний зв'язок міжрічних зміни ЗВО у весняні та осінні місяці, а також варіацій поверхневих температур районів Північної Атлантики, є суттєвим. У весняні місяці сегменти атмосфери, де цей зв'язок має місце, розташовано понад окремими ділянками субтропічних та позатропічних струменевих течій, а також понад приполярними регіонами. Площі подібних сегментів є максимальними. В осінні місяці площі подібних сегментів суттєво менше, їх розташовано у зоні відповідної субтропічної струменевої течії. Визначені особливості відповідають уявленням про вплив на процеси обміну повітрям між тропосферою та стратосферою струменевих течій. Вони свідчать про наявність суттєвого статистичного зв'язку між змінами поверхневих температур океанічних акваторій, що розташовано у різних півкулях.
Посилання
Гущин Г. П. Суммарный озон в атмосфере / Г. П. Гущин, Н. Н. Виноградова. – Л.: Гидрометеоиздат, 1983. – 235 с.
Bronnimann J., Luterbacher I., Schmutz C., Wanner H. Variability of total ozone at Arosa, Switzerland since 1931 related to atmospheric circulation indices. //Geophys. Res. Lett.– 2000.– Vol.27.– N 15. – P.2213-2216.
Моханакумар К. Взаимодействие стратосферы и тропосферы/ К. Моханакумар. Перевод с английского Р. Ю. Лукьяновой, под ред. Г. В. Алексеева.// Москва. ФИЗМАТЛИТ. – 2011. -451с.
Newman P. A. Stratospheric Ozone; An Electronic Textbook. Studying Earths Environment From Space. –NASA. -2003. -480p.
Александров Э. Л. Озонный щит Земли и его изменения / Э. Л. Александров, Ю. А. Израэль, И. Л. Кароль, А. Х. Хргиан. – СПб. : Гидрометеоиздат,1992. – 288 с.
Dessler A. The Chemistry and Physics of Stratospheric Ozone. Academic Press. 2000, 520р.
http://akademinform.com.ua/whatsnews/news/view/id/2
Погосян Х. П. Общая циркуляция атмосферы./ Х. П. Погосян. – Л., 1972.
Винниченко Н. К., Пинус Н. 3., Шметер С. М., Шур Г. Н. Турбулентность в свободной атмосфере 2-ое изд.,– Л.: Гидрометеоиздат, 1976. – 286 с.
Монин А. С., Яглом А. М., Статистическая гидромеханика. В 2-х ч. — Санкт-Петербург: Гидрометеоиздат , Ч. 1, 1992. — 695 с;, Москва, Наука Ч. 2, 1997. — 720 с.
Обухов А. М. Турбулентность и динамика атмосферы// «Гидрометеоиздат» 1988г. - 414 с.
Холтон Д. Р. Динамическая метеорология стратосферы и мезосферы. Л. Гидрометеоиздат. - 1986. – 232с.
Salby M. L Fundamentals of Atmospheric Physics / M. L.Salby. – New York: Academic Press, 1996. – 560 р.
Andews D. G. Planetary waves in horizontal vertical sear: The generalized Eliassen-Palm relation and mean zonal acceleration./ D.G. Andews, M.E. VcIntyre//J. Atmos. Sci. – 1976. –No33. – P.2031-2048.
Шулейкин В. В. Физика моря. / В. В. Шулейкин. – М. Наука. –1968. – 1083с.
Tolstoy I.. Long period gravity waves in the atmosphere.// J. Geophys. Res. -1967. - 72 –P.4605—4622.
Жадин Е. А. Планетарые волны и межгодовые аномалии озона в полярных районах./ Е. А. Жадин// Известия РАН Физика атмосферы и океана. - 1990. – №26. – С.1150-1160.
Бекорюков В. И. Исследование параметров Азорского антициклона, влияющих на вариации озона в Западной Европе./ В.И. Бекорюков// Известия РАН Физика атмосферы и океана. - 1995. №31. –С.41-45.
Нерушев А.Ф. Влияние центров действия атмосферы Азиатско-Тихоокеанского региона на изменчивость ОСО/ А.Ф. Нерушев, Е.К. Крамчанинова. //Метеорология и гидрология. -2001. -№3. –С.5-15.
Жадин Е.А. Влияние межгодовых вариаций температуры поверхности океана на циркуляцию атмосферы и озоновый слой. Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора физико-математических наук. – Долгопрудный. – МФТИ – 2004. - 41с.
Холопцев А. В. Географическое положение акваторий Тихого океана как фактор значимости влияния изменений их поверхностных температур на состояние озоносферы/ А. В. Холопцев// Людина та довкілля проблеми неоекології. 2013. -№3-4. –С. 105-112.
Холопцев А. В. Сезонные изменения росположения сегментов земной атмосферы, где межгодовые изменения ОСО значимо связаны с вариациями поверхностных температур в заливе Аляска./А. В. Холопцев, И. А. Ларченко// Людина та довкілля проблеми неоекології. 2013. -№3-4. –С. 113-120.
Атлас Океанов. Под ред. С.Г. Горшкова т.2. Атлантический и Индийский океан. //Изд-во: М., Л.: Главное управление Навигации и Океанографии Министерства Обороны С.С.С.Р. - 1977 г.- 300с.
Айвазян С.А., Мхитарян В. С. Прикладная статистика и основы эконометрики. Юнити, 1998, 1022 стр.
Закс Ш. Теория статистических выводов / Ш.Закс. Пер. с англ. Е.В.Чепурина; под ред. Беляева Ю.К. – М.: Мир, 1985. – 776 с.
Скворцов А.В. Триангуляция Делоне и ее применение / А.В.Скворцов. – Томск: Изд-во Томского государственного университета, 2002. – 128 с.
http://big-archive.ru/geography/general atmospheric circulation /20.php.
Холопцев А. В. Роль Мирового океана в изменчивости озоносферы/ А. В. Холопцев, М. П. Никифорова// LAP Saarbrücken, Germany. 180p. ISBN:978-3-659-21607-7.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).