Види роду fraxinus l. Одеської області

Автор(и)

  • Д. В. Лотицький Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine

Ключові слова:

рід Fraxinus L., ясен, дендрофлора, гібридизація, Одеська область, Північно-Західне Причорномор’я

Анотація

Встановлений список видів роду FraxinusL. (ясен), що знаходяться на території Одеської області. Знайдено представників трьох секцій роду FraxinusL.: Melioides(Endl.) Pfeiff., Fraxinus(DC.) V. Vassil.,Ornus(Boehm.) DC. Було встановлено найрозповсюджені види області: F. excelsiorL., F. oxycarpaWilld., F. angustifoliaVahl., F. americanaL.,F. lanceolataBorkh., F. pennsylvanica Marsh. і види із міських, приватних та колекційних насаджень: F. ornus L., F. monophilla Desfr., F. mandshuricaRupr., F. velutinaTorr., F. pallisiae Willmott. Знайдено види, що здатні до схрещування: F. excelsior L., F. oxycarpa Willd, F. angustifoliaVahl. та F. americana L., F. pennsylvanica Marsh., F. lanceolata Borkh. На основі аналізу відомостей про розповсюдження видів роду ясен у флорі країн Східної Європи, висувається припущення про проходження зони гібридизації F. excelsiorL., F. oxycarpaWilld., F. angustifolia Vahl. та F. americanaL.,F. lanceolataBorkh., F. pennsylvanica Marsh. через Північно-Західне Причорномор’я та вірогідну перспективу витіснення аборигенних видів роду більш інвазійно активними американськими видами.

Посилання

Воробьев Г. И. Лесная энциклопедия: В 2–х томах, т. 2 / Г. И. Воробьев.– М.: Советская энциклопедия, 1986 – С. 345–347.

Wallander E. Systematics of Fraxinus (Oleaceae) and evolution of dioecy / E. Wallander.// Plant Systematics and Evolution. – New York – 2008 – Vol. 273 – P. 25–49.

Николаев Е. В. Род Fraxinus (Oleaсеае) во флоре СССР /Е. В. Николаев // Ботанический журнал.– Т. 10. – № 66. – 1981 – С. 1419–1432.

Тахтаджян А. Л. Семейство маслинные (Oleaceae)./ А. Л. Тахтаджян, В. Н. Гладкова. // Жизнь растений. – Т. 5, ч. 2: Цветковые растения – М., 1981 – С. 371–375.

Соколов С. Я. Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции, том 5. Покрытосеменные. Семейства Миртовые-Маслиновые – М.–Л.: Изд-во Академии наук СССР, 1960. – С. 406–430.

Цвелёв Н. Н. Флора Восточной Европы – том XI/ Н. Н. Цвелёв. – М.: Тов-во научных изданий КМК, 2004 – С. 472–478.

USDA, NRCS, 2011, The PLANTS Database. National Plant Data Team, Greensboro – NC 27401 – 4901 – USA. Режим доступу: http://plants.usda.gov /java/largeImage? imageID=fraxi002ahp.tif

Немерцалов В. В. Конспект дендрофлори Одеси/ В. В. Немерцалов. – Одесса: АльянсЮг, 2007 – С. 46–47.

Мосякін С. Л. Резолюції XVII Міжнародного ботанічного конгресу і завдання світової та української ботаніки./ С. Л. Мосякін, Ю. Я. Тихоненко. // Український ботанічний журнал – 2006 – С. 118–123.

Опанасенко В. Ф. Біологічні особливості інтродукованих у правобережному степовому придніпров’ї видів жимолості (lonicera l.): автореф. дис. доктора біол. наук: 03.00.05 – К. – 2002 – 19 с.

Mosyakin S. L., Fedoronchuk M. M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist – Kiev – 1999 – P. 252–253.

Станков С. С. Определитель высших растений европейской части СССР / С. С. Станков, В. И. Талиев– М.: Советская наука, 1949 – С. 565 – 566.

Андреев В. Н. Деревья и кустарники Молдавии. Вып. 3 / В. Н. Андреев.– Кишинев : Картя Молдавеняскэ, 1964 – С. 173–183.

Доброчаева Д. Н. Определитель высших растений Украины / Д. Н. Доброчаева, М. И. Котов. – К.: Наукова думка, 1987 – С. 243–244.

##submission.downloads##

Номер

№ 3-4 (2014): Людина та довкілля. Проблеми неоекології

Розділ

Сучасні географічні та екологічні дослідження компонентів довкілля

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

    1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

    1. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).