Єдиноборства

Модельні характеристики сучасної змагальної діяльності кращих спортсменів світу в греко-римській боротьбі

О. Володченко — 2024-02-09

Мета: розробити модельні характеристики сучасної змагальної діяльності кращих спортсменів світу в греко-римській боротьбі. Матеріал та методи. У дослідженні використовувались такі методи: аналіз науково-методичної інформації та джерел Інтернету; аналіз протоколів і відеозаписів змагальної діяльності; експертне оцінювання; методи математичної статистики. Було проведено аналіз 51 сутички на чемпіонаті світу та континентальних чемпіонатах (Європи, Азії, Пан-Америки) 2023 року. Об`єктом спостереження були борці, які зайняли перші місця на чемпіонаті світу 2023 року в олімпійських вагових категоріях (60 кг, 67 кг, 77 кг, 87 кг, 97 кг, 130 кг). Результати: аналіз науково-методичної інформації та інтернет-ресурсів дозволів визначити, що аналіз змагальної діяльності в спортивній боротьбі має важливе значення для прогнозування успіху спортсменів та побудови моделей найсильніших борців світу. Чемпіони світу 2023 року в олімпійських вагових категоріях також зайняли перші місця в цьому році і на континентальних змаганнях (Європи, Азії, Пан-Америки), крім борця вагової категорії 87 кг – він зайняв друге місце на чемпіонаті Європи 2023 року. На основі аналізу протоколів та змагальної діяльності було складено модельні характеристики сучасної змагальної діяльності кращих борців світу в олімпійських вагових категоріях. Аналіз модельних характеристик змагальної діяльності найсильніших борців світу різних вагових категорій показав, що кожен спортсмен в сутичці використовує, в основному, однакові техніко-тактичні дії, але тактичний алгоритм ведення сутички та проведення прийомів у кожного борця індивідуальний. Висновки. Аналіз сутичок на чемпіонаті світу 2023 року з греко-римської боротьби дозволив розробити модельні характеристики змагальної діяльності кращих борців в олімпійських вагових категоріях. Встановлено, що найсильніші борці для досягнення перемоги у сутичці використовують від 3 до 7 техніко-тактичних дій. Найбільш розповсюдженими прийомами в партері є перевороти накатом і кидки заднім поясом, а в стійці – звалювання та виштовхування за килим. Оцінка структури технічного арсеналу показала перевагу параметрів чемпіона за кількістю результативних атак та виграних балів поряд із низькими значеннями пропущених атак та втрачених технічних балів. Розроблені модельні характеристики змагальної діяльності кращих борців дозволяють тренеру більш ефективно організувати та керувати тренувальним процесом своєчасно виявити недоліки у підготовленості борця та внести певні корективи.

Ставлення школярів до занять єдиноборствами

А. Єретик — 2024-02-09

Мета: визначити сучасні аспекти зацікавленості школярів заняттями з єдиноборств. Матеріал та методи. В роботі використовувалися такі методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури та джерел Інтернет, анкетування, методи математичної статистики. З метою визначення основних аспектів зацікавленості школярів заняттями з єдиноборств була розроблена анкета. Анкета складалася з п’яти питань, на перші два питання було два варіанта відповіді (так/ні). На останні три питання було представлено варіанти відповіді, а також в варіанті інші школярі за бажанням могли надати свій варіант відповіді. Результати: проведене анкетування серед школярів свідчить про їх високий рівень фізичної активності, де більшість респондентів (84,6 %) підтвердили свій досвід зайняття спортом чи відвідуванням спортивних секцій. В той же час, 15,4 % не мають такого досвіду. Інтерес до єдиноборств виявився значно меншим, проте більше половини школярів (56,3 %) висловили бажання займатися або спробувати. У ході анкетування школярів стосовно їхнього бажання або вже існуючого досвіду у зайняттях єдиноборствами були отримані наступні результати: східні єдиноборства виділяються як переважаючий вибір серед респондентів, складаючи 38,2 %; бокс та кікбоксінг (26,8 %) також виявили великий інтерес, обігнавши боротьбу та дзюдо (19,7 %) у виборі школярів; іншими видами єдиноборств бажають займатися 15,3 % школярів. Результати свідчать про високий рівень зацікавленості респондентів у розвитку здібностей самозахисту (68,6 %), що перевищує інші аспекти. Поліпшення фізичної форми (47,2 %), можливість навчитися новому та цікавому (34,5 %), а також формування нових знайомств (31,4 %) об'єднують значну кількість відповідей. Найважливішими факторами, що перешкоджають відвідуванню занять з єдиноборствами, виявилися відсутність відповідної інфраструктури або тренера поруч з місцем проживання (46,6 %) та недостатньо вільного часу (38,4 %). Висновки. Проведене анкетування виявило високий рівень фізичної активності серед школярів, проте інтерес до єдиноборств виявився меншим. Більше половини учнів висловили бажання займатися цією діяльністю, зокрема східні єдиноборства зазнали особливого інтересу. Здібність до самозахисту та прагнення поліпшити фізичну форму виявилися ключовими мотиваторами для учнів. Однак менше третини школярів розглядають єдиноборства для участі у змаганнях, що варто враховувати при розвитку цього напрямку. Найважливішими перешкодами для відвідування занять є відсутність інфраструктури та обмежений час. Результати даного дослідження розкриють тенденції в бажаннях учнів у заняттях єдиноборствами.

Підвищення ефективності перед-змагальної підготовки кваліфікованих спортсменів у тхеквондо WTF за рахунок застосування засобів високо-інтенсивного фітнес-тренінгу

Б. Кокарев — 2024-02-09

Мета: теоретично обґрунтувати і експериментально виявити найбільш ефективні засоби сучасного високо-інтенсивного інтервального фітнес-тренінгу перед-змагальної підготовки кваліфікованих спортсменів у тхеквондо WTF. Матеріал та методи.У дослідженні використовувались такі методи: аналіз спеціальної науково-методичної літератури; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; педагогічне тестування; фізіологічні тестування; метод експертних оцінок; методи математичної статистики. Результати: вибухоподібне зростання концентрації лактату від 1,16±0,5 мМ/л до 15,5±2,1 мМ/л обумовлює виконання наступного повтору даної вправи через 5 хвилин відпочинку. Отримані дані ЧСС (HR, bpm +26,2 %), VE, l/min (+128,6 %), VCO2, l/min (+135,5 %), VO2, l/min (+56,1 %), KIO2 (-27,5 %) вказують на те, що принедостатньому відновленні між підходами при виконанні досить коротких інтервальних відрізків субмаксимальної потужності (високо-інтенсивна робота до 1 хв) призводить до значного зниження спеціальної роботоздатності спортсменів. З урахуванням специфіки виду спорту, для удосконалення даного параметру підготовленості вважається за доцільне 3-5-разове виконання спеціально розроблених блоків вправ високої інтенсивності, запозичених (переважно) із сучасних методик оздоровчого фітнес-тренування. Результати змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів-тхеквондистів, підтвердили ефективність застосування засобів високо-інтенсивного фітнес-тренінгу HIIT для покращення їх перед-змагальної підготовленості. Висновки. При плануванні безпосередньої перед-змагальної підготовки кваліфікованих спортсменів-тхеквондистів в річному циклі підготовки необхідно керуватися відомостями, отриманими в результаті проведених досліджень і регламентовано підходити до визначення і поєднання інтенсивності та тривалості виконуваних вправ специфічної спрямованості, які, у свою чергу, моделюють процес змагання. Доведено, що для підвищення аеробної витривалості спортсменів необхідно 2-3 рази в тижневому мікроциклі планувати різно-інтервальні тренувальні вправи,що виконуються без істотного стомлення і зниження роботоздатності. Для удосконалення швидкісно-силових можливостей спортсменів необхідно 1-2 рази протягом мікроциклу виконувати різно-інтервальні тренувальні вправи зі скороченими відрізками роботи максимальної інтенсивності тривалістю до 30 с.

Дослідження взаємозв’язків між психофізіологічними здібностями та спритністю каратистів-новачків

Є. Коляда — 2024-02-09

Мета: визначити взаємозв’язки між психофізіологічними здібностями та спритністю каратистів-новачків. Матеріал і методи. У даному досліджені використано методи: теоретичний аналіз і узагальнення наукової та методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічне дослідження; психофізіологічні вимірювання; математико-статистичні методи дослідження. В досліджені приймали участь каратисти 10,8±1,1 років (Хср±SD) у кількості 20 спортсменів (14 хлопців, 6 дівчат). Для визначення рівня спритності було запропоновано виконати спеціальну естафету, довжиною 15 метрів, яка включає в себе такі вправи: перекладання м’яча, перестрибування, пролазіння, біг. Для визначення рівня швидкості каратистів було запропоновано виконати біг на дистанцію естафети. Психофізіологічні характеристики були визначені за допомогою тестів: реакція на об’єкт, що рухається, реакція вибору, короткочасна зорова пам’ять, теппінг-тест. Результати: згідно результатів кластерного аналізу, відмічене, що класи сформовані в залежності від віку спортсменів. Так, до першого класу увійшли молодші каратисти (9-10 років), до другого увійшли старші каратисти (12 років), до третього переважно увійшли каратисти 10-11 років. Кореляційний аналіз отриманих даних, а саме визначення взаємозвʼязків між спритністю та психофізіологічними показниками свідчить, що існують статистично значимі зв’язки, а саме між результатом в естафеті та результатом, який було показано в теппінг-тесті за 5с (r=0,69), 10 с (r=0,55), 1 хв (r=0,69); результатом щодо визначення реакції вибору на 2 етапі тесту (r = 0,65), 3 етапі (r=0,51), 4 етапі (r=0,58) та за весь тест (r=0,60). Також спостерігається статистично значимий зв’язок між віком спортсменів та результатами, які були показані практично в усіх тестах (від 0,55 до 0,69). Наявність цих взаємозвʼязків можна пояснити тим, що спритність є комплексною якістю на рівень якої впливає багато різних факторів (вік, рухомість нервових процесів, міжмʼязова координація, час реакції та інше). Результати спортсменів 11-12 років, по всім тестам, краще ніж результати спортсменів 9-10 років. Статистично значимі відмінності (p<0,05) зафіксовані в тестах: біг, естафета, теппінг-тест, коефіцієнт короткочасної зорової памʼяті, реакція вибору. Порівняння результатів каратистів груп, що досліджуються свідчить, що статистично значиме покращення короткочасної зорової пам’яті та реакції вибору є наслідком не тільки збільшення віку спортсменів але й впливу спеціальних тренувальних завдань на функціональний стан спортсменів. Висновки. Визначено, що спритність, яка ґрунтується на рухових реакціях і просторово-часових антиципаціях, лежить в основі діяльності єдиноборців у непередбачуваних і швидкозмінних ситуаціях. В карате це можна побачити в здатності передбачати відстані та взаємодії з суперником. Результати проведеного дослідження свідчать, що рівень психофізіологічних параметрів та результат у вправах на спритність залежить від віку спортсменів. Статистично значиме покращення короткочасної зорової памʼяті, реакції вибору каратистів 11-12 років є наслідком не тільки збільшення віку спортсменів але й впливу спеціальних тренувальних завдань (різноманітні вправи з елементами єдиноборства) на рівень прояву психофізіологічних здібностей.

Особливості психічного стану у кваліфікованих борців

Г. Коробейніков — 2024-02-09

Мета: дослідити психічний стан у кваліфікованих борців на етапі спеціалізованої базової підготовки. Матеріал та методи. У дослідженні приймали участь 31 кваліфікованих борців греко-римського стилю, віком 14-16 років, вихованці спортивного клубу з боротьби м. Кременчука. Для оцінки психічного стану кваліфікованих борців, було використано кольоровий тест Люшера. За результатами дослідження отримували такі показники: працездатність, втома, тривога, відхилення від аутогенної норми, ексцентричність, концентричність, вегетативний коефіцієнт, гетерономність та автономність. В якості індикатору психічного напруження досліджували варіабельність ритму серця. Використовували кардіомонітор «Фазаграф». За результатами дослідження отримували показники статистичної обробки та спектральні характеристики кардіоінтервалів. Для оцінки відмінностей між досліджуваними параметрами було використано непараметричну статистику із визначенням медіани, нижнього та верхнього квартилів. Результати: у борців із високим напруженням системи автономної регуляції виявляється наявна детермінована функціональна система, спрямована на забезпечення психічного стану. При цьому, зростання напруження автономної регуляції супроводжується психічною втомою, тривогою, проявом пасивності та наявністю психічного стресу. Запобігання психічного стресу у кваліфікованих борці може бути пов’язано із активацією спортсмена на зовнішні подразники оточуючого середовища, оптимізм та настрій на позитивну поведінку. Виявлено зв'язок між показниками психічного стану та параметрами психічних функцій у кваліфікованих борців. Помірним напруженням системи регуляції ритму серця у кваліфікованих борців супроводжується зростанням психічної працездатності та зниженням рівня тривоги. В свою чергу, зростання напруження автономної регуляції відображається в наявності внутрішнього психологічного дискомфорту та незалежністю у формуванні прийняття рішення. Однак, при цьому спостерігається зростання рівня тривоги та зниження рівня психічної працездатності. Висновки. Виявлено зв'язок між показниками психічного стану та параметрами психічних функцій у кваліфікованих борців. Помірним напруженням системи регуляції ритму серця у кваліфікованих борців супроводжується зростанням психічної працездатності та зниженням рівня тривоги. Зростання напруження автономної регуляції у кваліфікованих борців відображається в наявності внутрішнього психологічного дискомфорту та незалежністю у формуванні прийняття рішення.

Особливості спортивної кар’єри олімпійських чемпіонок у боротьбі жіночій

О. Мельник — 2024-02-09

Мета: виявити особливості спортивної кар’єри олімпійських чемпіонок у боротьбі жіночій. Матеріал та методи. Основними матеріалами для дослідження були особисті показники спортивної кар’єри 18 олімпійських чемпіонок з боротьби (данні були взяті з офіційного сайту UWW (https://unitedworldwrestling.org)). Методи дослідження: аналіз та синтез, документальний метод, порівняння, методи математичної-статистики. Було проаналізовано кар’єри 18 борчинь вільного стилю з 5-ти Ігор Олімпіад, що здобували титул чемпіонки на цих змаганнях. У дослідженні до уваги приймалися усі виступи на офіційних змаганнях (континентальних першостях та чемпіонатах світу у всіх вікових групах та юнацьких Олімпійських іграх) борчинь. Результати: виявлено що в 5-ти Іграх Олімпіад, в програмі яких була представлена жіноча боротьба (з 2004 року), переможницями ставали 18 спортсменок з 24 можливих олімпійських золотих титулів. Наймолодший вік першого виступу на офіційних міжнародних змаганнях до олімпійського тріумфу серед досліджуваних спортсменок був 15 років. Найбільш пізній перший виступ на міжнародній арені серед учасниць дослідження було зафіксовано у 25 років. Встановлено, що період від першого виступу на офіційних змаганнях до золотої медалі Іграх Олімпіад в становить 5-9 років. Також виявлено, що найкоротший період від першого виступу на міжнародній арені до перемоги на Іграх Олімпіад становив 2 роки, а найдовший – 15 років. Для здобуття олімпійського золота спортсменкам в середньому знадобилось прийняти участь у 9 офіційних міжнародних змаганнях. Середній вік, у якому спортсменки здобували перемогу на Іграх Олімпіад становить 22 роки. Висновки. Щоб здобути золото Ігор Олімпіад висококваліфікованим борчиням зазвичай необхідно взяти участь у достатньо великій кількості міжнародних змагань. Проте в історії є винятки серед спортсменок, які значно швидше і за умови меншої кількості міжнародних стартів зуміли вийти на найвищий п’єдестал. Це у значній мірі залежить від індивідуальних особливостей та специфіки системи підготовки борчинь.

Дослідження біомеханічних параметрів кікбоксерів із різним стажем тренувань

Л. Подрігало — 2024-02-09

Мета: здійснити порівняльний аналіз біомеханічних показників кікбоксерів із різним стажем тренувань. Матеріал та методи. Дослідження проведено за участю 23 кікбоксерів, які були розподілені на 2 групи. 1 група – 11 спортсменів, середній вік (14,00±0,56) років, стаж тренування (0,65±0,18) років. 2 група – 12 спортсменів, середній вік (13,75±1,04) років, стаж тренування (5,00±0,58) років. Антропометричні дослідження включали визначення довжини та маси тіла. Розрахунок основних біомеханічних параметрів здійснено згідно спеціальних рівнянь регресії. Визначали масу окремих сегментів кінцівок, положення центрів мас на повздовжній осі сегментів та головні центральні моменти інерції відносно основних осей тіла людини (сагітальної, фронтальної та повздовжньої). Визначали медіану, 1 і 3 квартилі. Вірогідність відмінностей в групах оцінювали за допомогою непараметричного критерію Розенбаума (Q). Результати: встановлено значущі відмінності всіх визначених параметрів. Спортсмени 1 групи мали більші показники маси стопи (Q=7), гомілки (Q=7), стегна (Q=6), кисті (Q=8), передпліччя (Q=6) та плеча (Q=6). У 1 групі розташування центру мас на повздовжній осі сегменту було далі від проксимального кінця. Це стверджено для стопи (Q=8), гомілки (Q=7), стегна (Q=6), кисті (Q=7), передпліччя (Q=6) та плеча (Q=6). При порівняльному аналізі головних центральних моментів інерції у 1 групі ці показники були значно більше, ніж у 2 групі. Для сагітальної осі це доведено для стопи (Q=7), гомілки (Q=7), стегна (Q=8), кисті (Q=8), передпліччя (Q=8), плеча (Q=7). Для фронтальної осі: стопа (Q=7), гомілка (Q=7), стегно (Q=8), кисть (Q=7), передпліччя (Q=8), плече (Q=8). Для повздовжньої осі: стопа (Q=8), гомілка (Q=7), стегно (Q=6), кисть (Q=8), передпліччя (Q=6), плече (Q=6). Висновки. Проведений порівняльний аналіз виявив наявність відмінностей біомеханічних показників у кікбоксерів різної кваліфікації. Більш досвідчені спортсмени характеризувалися меншими значеннями всіх визначених показників. Менша величина маси сегментів відбиває більшу швидкість за рахунок зменшення інертності. Зростання головних центральних моментів інерції по всіх осях у менш досвідчених спортсменів доводить більшу інерцію, що повинно бути оцінено як свідоцтво меншої технічної підготовленості. Використання біомеханічних закономірностей при аналізі техніки кікбоксингу дозволяє виділити головні і провідні ланки, які забезпечують високий результат, а оцінка якості виконання рухів дозволяє удосконалити спортивну техніку. Розраховані біомеханічні критерії можуть використовуватися у якості інструменту оцінки технічної підготованості спортсменів кікбоксингу. Їх практичне застосування змогу оптимізувати підготовку, удосконалити моніторинг функціонального стану кікбоксерів.

Проблеми контролю техніко-тактичної підготовленості тхеквондистів високої кваліфікації

П. Пшенічніков — 2024-02-09

Мета: проаналізувати сучасний стан проблеми контролю техніко-тактичної підготовленості тхеквондистів високої кваліфікації на основі науково-методичної літератури. Матеріал та методи. Методи дослідження: аналіз спеціальної, науково-методичної літератури та мережі Інтернет, аналіз документальних матеріалів.Результати: на основі аналізу науково-методичної літератури охарактеризовано сучасні тенденції розвитку тхеквондо ВТФ, особливості техніко-тактичної підготовленості спортсменів, які спеціалізуються у тхеквондо ВТФ, та критерії її результативності. Розгляд наукових даних з контролю, накопичених в теорії та методиці спортивної підготовки тхеквондистів високої кваліфікації, свідчить про недостатній обсяг як теоретичного, так і експериментального матеріалу з організаційно-методичних засад контролю техніко-тактичної підготовленості, відзначаються резерви щодо наукового обґрунтування засобів та методів контролю, які б відповідали змісту навантаження техніко-тактичної підготовки та умовам змагальної діяльності спортсменів на етапі максимальної реалізації індивідуальних можливостей та сучасним тенденціям тренувального процесу (застосування різноманітного обладнання та інвентарю, застосування методів сполученого впливу та методу моделювання тощо). Висновки.Встановлено, що проблема контролю техніко-тактичної підготовленості висококваліфікованих тхеквондистів, досліджена більше з боку оцінювання техніко-тактичних дій змагальної діяльності, а у процесі підготовки – заходи контролю даного виду підготовленості здійснюються більше на суб’єктивному оцінюванні тренером рівня опанування техніко-тактичними прийомами, що ускладнює процеси відстеження прогресу або зниження кількісно-якісних показників та чітко не визначає критерії їх результативності.

Динаміка показників техніко-тактичної підготовленості дзюдоїстів 19-21 років середніх вагових категорій під впливом запропонованих моделей підготовки

Д. Скринник — 2024-02-09

Мета: дослідити динаміку показників техніко-тактичної підготовленості дзюдоїстів 19-21 років середніх вагових категорій під впливом запропонованих моделей підготовки. Матеріал та методи. Методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури; хронометрування; аналіз протоколів і відеозаписів сутичок дзюдоїстів 19-21 років вагових категорій до 60 кг, до 66 кг; педагогічний експеримент; методи математичної статистики. В педагогічному експерименті прийняли участь 20 дзюдоїстів 19-21 років (КМС, МСУ), яких було поділено на контрольну та експериментальну групи по 10 спортсменів у кожній. Проаналізовано 60 сутичок спортсменів експериментальної та 60 суточок контрольної груп. Результати:після проведення педагогічного експерименту у дзюдоїстів експериментальної групи збільшилась кількість сутичок, що завершилась достроково (початок експерименту – 66 %, кінець – 77 %) та зменшилась кількість сутичок у відведений час і у додатковий час. Це говорить про те, що сутички спортсменів експериментальної групи є досить динамічними, а застосування комбінацій та контратак дозволяє завершати сутичку раніше відведеного часу. Також, статистично достовірно збільшилась кількість контратак та комбінацій прийомів під час сутичок Так, кількість застосування комбінаційної техніки збільшилась з 18 до 23 (t=3,61; p<0,05), а контратакуючої з 21 до 31 (t=5,73; p<0,05). Також, встановлено збільшення загальної кількості реальних спроб виконання технічних дій з 104 до 138. Більш детальний аналіз показав, що у положенні стойка спортсмени експериментальної групи виконали меншу кількість реальних спроб виконання технічних дій у порівнянні з початком експерименту (початок – 103, кінець – 97). Також, спостерігається збільшення результативності технічних дій (початок – 24 (23 %), кінець – 35 (36 %)) оцінених суддями як пів-перемоги (початок – 12, кінець – 20) та як чиста перемога (початок – 12, кінець – 15). В положенні партер, лежачі спостерігається збільшення кількості виконання реальних технічних дій. Так, на початку експерименту цей показник склав 30 спроб, наприкінці – 38. За рахунок цього збільшилась загальна кількість виконаних реальних спроб технічних дій. Також, спостерігається збільшення результативності технічних дій (початок – 14 (47 %), кінець – 19 (50 %) оцінених суддями як пів-перемоги (початок – 5, кінець – 8) та як чиста перемога (початок – 9, кінець – 11). Висновки. Встановлено, що під впливом запропонованих моделей техніко-тактичної підготовки у спортсменів експериментальної групи збільшилосьзастосування комбінацій та контратак під час сутички, що дозволяє її завершати раніше відведеного часу. Встановлено збільшення загальної кількості реальних спроб виконання технічних дій, а також певних дій (кидок з упором гомілки в стегно, підхват під одну ногу, розворот руками), їх ефективності. Також, спостерігається зменшення кількість виконання кидку через спину з колін в сутичці та збільшилась його ефективності.

Організація та проведення змагань з армрестлінгу за допомогою програмного забезпечення «ArmRec»

В. Шандригось — 2024-02-09

Мета: розробити програмне забезпечення «ArmRec» для проведення та організації змагань з армрестлінгу на основі аналізу існуючих функціональних програм. Матеріал та методи. У дослідженні використовувались такі методи: аналіз науково-методичної літератури, документальних джерел, публікацій та Інтернет-ресурсів, метод програмування. Результати: в процесі дослідження було виявлено потенційні проблеми та виклики, пов'язані з впровадженням комп'ютеризації в армрестлінг. Для досягнення мети було визначено, який необхідний функціонал потрібно мати сучасному програмному забезпеченню для проведення та організації змагань: універсальність та сумісність; база даних спортсменів; цифровий паспорт спортсмена; візуалізація інформації про змагання; інтеграція з телебаченням та онлайн трансляціями; статистика роботи суддівської колегії; автоматизація підрахунку командних результатів та друку дипломів; експорт результатів на інтернет-сайт; інтеграція зі статистичними та аналітичними інструментами; безпека та конфіденційність даних і користувацький інтерфейс та зручність використання. Розроблено програмне забезпечення «ArmRec» та впроваджено його в системну роботу громадської організації «Федерація Армрестлінгу України». Запропонована програма «ArmRec» допомогла: візуалізцвати пари та розклад змагань; вести пряму трансляція з титрами; формувала цифрові паспорти спортсменів; забезпечила швидкий друк дипломів та нагородження і автоматичне формування командних результатів. Впровадження програмного забезпечення для організації та проведення змагань з армрестлінгу продемонструвало значне підвищення ефективності у всіх аспектах змагального процесу. Основні переваги запропонованої програми «ArmRec» включають: оптимізацію процесів реєстрації та ведення змагань; покращення взаємодії з глядачами; ефективність у визначенні результатів та нагородженні; підвищення прозорості та справедливості. Висновки. Комп'ютеризація організації та проведення змагань є ключовим фактором для розвитку сучасного спорту, у тому числі армреслінгу. Вона не лише підвищує ефективність та якість змагань, але й відіграє важливу роль у популяризації та розвитку армрестлінгу як виду спорту, відповідаючи викликам цифрової ери та відкриваючи нові можливості для зростання та розширення глядацької аудиторії.

Загальна характеристика травматизму в східних єдиноборствах

Ігор Бакіко — 2019-11-01

Мета: за допомогою аналізу науково-методичної, медичної та спеціальної літератури виявити основні причини й засоби профілактики травматизму в східних єдиноборствах. Матеріал і методи. Під час роботи для вирішення поставлених завдань застосовувалися наступні методи дослідження: аналіз, систематизація та узагальнення наукової і науково-методичної літератури. Результати: в олімпійському й традиційному спорті досягнення високого спортивного результату залежать не лише від бажання спортсмена, матеріальної забезпеченості, але й від уникнення ризику травматизму. Травматизм в тому чи іншому виді східних єдиноборств викликає численні дискусії. Для кожного виду спорту або групи видів спорту характерні свої особливості травматизму. У зв’язку з цим у даному огляді увага акцентується на аналізі травматизму в представників східних єдиноборств. Було виявлено, що найбільш поширеними видами травм серед спортсменів-єдиноборців є травми голови й шиї, травми плеча й передпліччя, вивихи в суглобах пальців рук і ніг, у тому числі колінного, плечового й ліктьового, також забої, які здебільшого локалізуються в ділянці плеча, стегна та значно частіше – у ділянці тулуба. Для профілактики травм практикується грамотне екіпірування спортсмена, використання різних засобів захисту (шоломи, капи, бинти, щитки, рукавички й тому подібне), відповідність місця проведення змагань вимогам техніки безпеки, заборона до допуску в змаганнях недостатньо підготовлених спортсменів, а також проведення регулярного передсезонного медичного обстеження. Висновки. Основними причинами травматизму в східних єдиноборствах є: невірно організований тренувальний процес; невірно проведена розминка; недостатній рівень підготовки спортсмена до зазначеного типу навантаження чи змагань; використання пошкодженої або неякісної екіпіровки, відсутність захисних засобів тощо. Дотримання засобів профілактики дозволить звести ризик травми до мінімуму й уникнути неприємних наслідків.