МАКРОЦИКЛИ ЯК ЛОКУСИ ІНТЕРТЕКСУАЛЬНОГО СМИСЛОУТВОРЕННЯ (НА МАТЕРІАЛАХ АНСАМБЛЕВОЇ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНИ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТЬ)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32461/149791

Ключові слова:

камерно-інструментальний ансамбль, інтертекстуальність, автоінтер-текстуальність, макроцикли пам'яті, авторські макроцикли, макроідея

Анотація

Мета роботи полягає у дослідженні процесів семіологічного та естетико-культурологічного віддзеркалення інтертекстуальної стратегії моделювання художньо-семіотичної цілісності творів камерно-інструментального мистецтва України останньої третини ХХ – початку ХХІ століть та пов'язаного із цим впливу інтертекстуального потенціалу музичних структур на функціонування символічних макроциклів у гіпертекстовому просторі музичної свідомості. Методологія дослідження. Застосовано теоретико-музикознавчий, семіотичний, інтертекстуальний, культур-герменевтичний методи аналізу. Наукова новизна. Виявлено розгортання символічних макроциклів у гіпертекстових вимірах музичної свідомості. Підкреслено значення цих процесів у оновленні семіотики і семантики сучасної музичної культури при одночасному збереженні традицій культурно-історичної, жанрово-стильової та музично-семіотичної пам'яті.  Висновки. Аналіз творів камерно-інструментального мистецтва України останньої третини ХХ – початку ХХІ ст. загострює дослідницьку увагу на осмисленні семіотичної природи функціонування феномену музичної інтертекстуальності та культурологічного значення інтертекстуальної поетики творчої свідомості. З'ясовано, що актуалізовані в камерно-інструментальній музиці за допомоги художньо-композиційних принципів полістилістики багатошарові інтертекстуальні /  автоінтертекстуальні зв’язки формують діахронічний / синхронічний зріз експліцитних /  імпліцитних, комплементарних / антитетичних семіотико-змістових паралелей. Виявлена унікальність інтертекстуального потенціалу музичних структур полягає у здатності до формування окреслених зв'язків як на рівні окремих композицій, так і на рівні макроциклів композицій – символічного об'єднання творів різножанрової належності у спільному гіпертекстовому просторі комунікації мовно-знакових кодів, культурно-мистецьких феноменів та творчих персоналій різних історико-стильових епох, країн, регіонів, мистецьких шкіл. Спостережено розгортання макроциклів пам'яті, які складаються з творів декількох авторів, умовно поєднаних асоціативними зв'язками з минулим, "чужим словом", а також авторських макроциклів, утворених зі спеціально поєднаних автоцитатами композицій одного автора, що містять зашифроване мистецьке послання. Доведено, що функціонування даних різновидів макроциклів слугує, з одного боку, оновленню семіотики та семантики сучасної музичної культури, а з іншого, – уособлює пам'ять про культуру та вкорінює зв’язок із традиціями у змісти і конотації творів музичного, у т.ч. і камерно-інструментального мистецтва України та музично-естетичну свідомість його інтерпретаторів та реципієнтів.

Біографія автора

Anastasia Kravchenko

кандидат мистецтвознавства, докторант кафедри культурології та інформаційних комунікацій
Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Посилання

Афоніна О. С. Художні прийоми "подвійного кодування" в синтезі мистецтв / О. С. Афоніна // Актуальні проблеми історії, теорії та практики художньої культури : зб. наук. праць. – Вип. 38. – К. : Міленіум, 2017. – С. 118–128.

Барт Р. Избранные труды: Семиотика. Поэтика: Пер. с фр./ Сост., общ. ред. и вступ. ст., Г. К. Косикова. – М.: Прогресс, 1989. – 616 с.

Женетт Ж. Палимпсесты: литература во второй степени. – М.: Науч. мир, 1982. – 76 с.

Коханик И. Интертекстуальность как основа диалога в пространстве современной музыкальной культуры / И. Коханик // Київське музикознавство: Культурологія та мистецтвознавство : зб. наук. статей. – Вип. 45. – К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, КІМ ім. Р. М. Глієра, 2013. – С. 68–93.

Кристева Ю. Семиотика: исследования по семанализу / Пер. с фр. Э. А. Орловой. – М.: Академический проект, 2013. – 285 с.

Пьеге-Гро Н. Введение в теорию интертекстуальности : Пер. с фр. / Общ. ред. и вступ. ст. Г. К. Косикова. – М.: Издательство ЛКИ, 2008. – 240 с.

Смирнов И. П. Порождение интертекста (элементы интертекстуального анализа с примерами из творчества Б. Л. Пастернака), 2-е изд. испр. и доп. – СПб.: СПБГУ, 1995. – 193 с.

Фатеева Н. А. Интертекст в мире текста: контрапункт интертекстуальности: Изд. 3-е, стереотипное. – М. : КомКнига, 2007. – 280 с.

Чернявская В. Е. Лингвистика текста: Поликодовость, интертекстуальность, интердискурсивность. – М.: Книжный дом "Либроком", 2009. – 248 с.

Afonina O. S. (2017). Artistic techniques of "double coding" in the synthesis of arts. Topical problems of History, Theory and Practice of Artistic Culture, 38, 118–128 [in Ukrainian].

Bart R. (1989). Selected Works: Semiotics. Poetics. Moscow: Progress [in Russian].

Genette G. (1982). Palimpsest: literature in the second degree. Moscow: Nauchnyi mir [in Russian].

Kohanik I. (2013). Intertextuality as a basis for dialogue in the space of contemporary musical culture. Kyiv Musicology: Cultural and Art Studies, 45, 68–93 [in Russian].

Kristeva Yu. (2013). Semiotics: studies on semanalysis. Moscow: Academicheskiy proekt [in Russian].

Pyege-Gro N. (2008). Introduction to the theory of intertextuality. Moscow: LKI [in Russian].

Smirnov, I. P. (1995). The generation of intertext (elements of intertextual analysis with examples from B. L. Pasternak's works). St. Petersburg: SPBGU [in Russian].

Fateeva N. A. (2007). Intertext in the world of the text: the counterpoint of intertextuality. Moscow: KomKniga [in Russian].

##submission.downloads##