ЕТНОКУЛЬТУРНА МЕНТАЛЬНІСТЬ І ДУХОВНА КУЛЬТУРА КОЗАЦТВА В КОНТЕКСТІ УКРАЇНСЬКОГО БАРОКО

Анотація

Метою дослідження є аналіз специфіки присутності духовно-релігійного і етнонаціонального чинників у світоглядному змісті культури українського Бароко, дослідження релігійно-естетичних ознак етноментальності, що вплинули на формування козацької духовної культури XVII - XVIII ст. Методологія дослідження полягає у застосуванні історико- культурного підходу, а також у використанні методів аналізу, синтезу, зіставлення, узагальнення. Це дало змогу розкрити особливості козацької ментальності, яка репрезентує характерологічний тип мислення і почуттєвості запорожців, утворюючи унікальну цілісність козацького духовного життя в культурному просторі XVII - XVIII ст. Наукова новизна полягає у тому, що у вітчизняній культурології вперше здійснено спробу виявлення зв ’язків «козацького» Бароко як з процесами сакралізації та естетизації національного «святовідношення», так і з українським етноменталітетом. Охарактеризовано феномен етноментальності як матриці буття й свідомості козацької спільноти, у якій зароджуються релігійно-естетичні особливості духовної культури українського козацтва. Висновки. В культурно-історичному контексті українського Бароко доведено, що козацтву вдалося асимілювати та одночасно синтезувати традиції української етноментальності, втіливши їх змістову та функціональну цілісність й життєздатність у власний духовний досвід. Обґрунтовано, що з точки зору історії культури, філософії та естетики Бароко, українське козацтво стало спроможним утворити свою осібну духовно-культурну сферу з властивим лише для неї етноментальним емоційно-психологічним настроєм та релігійно-естетичним пафосом мистецької творчості.