АКТУАЛІЗАЦІЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЯК РЕСУРС МОДЕРНІЗАЦІЇ ТА РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ТУРИСТИЧНИХ ДЕСТИНАЦІЙ
DOI:
https://doi.org/10.32461/180227Ключові слова:
ресурсний потенціал культурної спадщини, інновації в освоєнні культурної спадщини, модернізація туристичних дестинацій.Анотація
Мета статті: характеристика чинників впливу культурної спадщини на розвиток туристичних дестинацій окремих регіонів. Методологія дослідження базується на структурно - функціональному підході із застосуванням принципів соціокультурного і системного аналізу. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше здійснено комплексний аналіз сучасної літератури з досліджуваної тематики, який засвідчив про значний потенціал культурної спадщини з позицій її залучення до туристичного використання та створення нових об’єктів туристичних маршрутів і необхідність визначення напрямів потенційного позиціонування окремих туристичних центрів та заходів щодо підтримки туристичних дестинацій регіонів України засобами культурної спадщини. Висновки: встановлено, що використання інновацій в освоєнні культурної спадщини формує елементи впливу культурної інфраструктури на розвиток туристичних територій. Водночас ресурси культурної спадщини як складової сфери туризму, створюють можливості для проектування напрямів соціокультурного розвитку, що має визначальний вплив для формування стратегій збалансованого регіонального розвитку, моделювання картини взаємодії туристичної та соціокультурної діяльності для вироблення пріоритетів модернізації туристичних дестинацій.##submission.downloads##
Опубліковано
2019-05-28
Номер
Розділ
Питання культурології, теорія та історія культури
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Nataliia Shevchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.
