«GLORIA» Ф. ПУЛЕНКА В КОНТЕКСТІ ТРАДИЦІЙ ХРИСТИЯНСЬКОГО СЛАВОСЛІВ’Я: ОБРАЗНО-СМИСЛОВІ І ЖАНРОВО-СТИЛЬОВІ АСПЕКТИ

Автор(и)

  • Анжеліка Татарнікова

DOI:

https://doi.org/10.32461/181623

Ключові слова:

меса, Gloria, християнське славослів’я, хорова творчість Ф. Пуленка, «Gloria» Ф.Пуленка.

Анотація

Мета роботи – виявлення поетико-інтонаційних особливостей «Gloria» Ф. Пуленка у руслі «неоканону» меси ХХ ст., а також особливостей відтворення поетики християнської музично-славословної традиції. Методологія роботи спирається на інтонаційну концепцію музики в ракурсі інтонаційно-стилістичного, етимологічного аналізу, спадкоємного від Б. Асаф’єва та його послідовників, а також на міждисциплінарний та історико-культурологічний підходи. Останні дозволяють виявити духовно-смислову та стильову специфіку «Gloria» Ф. Пуленка в контексті не тільки індивідуального авторського стилю, але й еволюційних шляхів духовного хорового музичного мистецтва Європи. Наукова новизна статті визначена її аналітичним ракурсом, що враховує як жанрові «моделі» католицької меси, починаючи з епохи Середньовіччя, так і особливості відтворення семантико-риторичної специфіки Gloria-славослів’я в однойменному творі Ф.Пуленка. Висновки. Твір Ф. Пуленка за своїми жанрово-інтонаційними показниками апелює до європейської духовно-музичної традиції трактування Gloria як християнського славослів’я, що остаточно склалася у композиторській практиці Нового часу. Сказане є очевидним і в зверненні композитора до кантатного типу побудови Gloria як мікроциклу, і в паралелях з поетикою однойменної кантати А. Вівальді, і в апелюванні до музично-риторичного глоріозного комплексу, і в використанні барочних протиставлень solo та tutti. Разом з тим, «Gloria» Ф. Пуленка виявляє індивідуальність авторського підходу до відтворення поетики християнського славослів’я, що є очевидним в домінантній ролі монодійності, хоральності, бурдонних побудов, уникненні акордовості функціонально-класичного типу та поліфонічних форм (фуга), що в сукупності виявляє типові риси «неоканону» меси ХХ ст.  

Посилання

Бакун М. И. Трактовка жанров духовной музыки в творчестве Франсиса Пуленка. Автореф. дисс… канд. искусствоведения : 17.00.02 – Музыкальное искусство. СПб.: Санкт-Петербургская государственная консерватория (академия) им. Н. А. Римского-Корсакова, 2013. 23 с.

Васіна Т. «Gloria» Ф. Пуленка: проблема жанрово-інтонаційних витоків // Київське музикознавство. К., 2010. Вип. 35. С. 212-219.

Глория. URL: https://ru.wiktionary.org/wiki/Глория (дата звернення: 04.01. 2017 р.)

Григорианский хорал: сб. науч. тр. М.: МГК им. П. И. Чайковского, 1997. 221 с.

Гулецки И. Manus misterialis: символика формы ренессансной мессы // Opera musicologica. 2009. № 1. С. 32-81.

Евдокимова Ю., Симакова Н. Музыка эпохи Возрождения: Cantus prius factus и работа с ним. М.: Музыка, 1982. 252 с.

Иов (Гумеров). Что такое «слава» в христианском понимании? URL : pravoslavie.ru/7140.html (дата звернення: 15.08. 2017 р.)

Кальченко Е. В. Месса в музыке ХХ века: к проблеме неоканона. Дисс… канд. искусствоведения : 17.00.02 – Музыкальное искусство. М.: МГК им. П. И. Чайковского, 2016. 281 с.

Катунян М.И. Плач Иеремии: сакральное слово и неоканонический стиль Владимира Мартынова // Слово и музыка: Научные труды МГК им. П.И. Чайковского. Сб. 36. М., 2002. С. 341-351.

Киндюхина Е. А. Музыкальный театр Франсиса Пуленка. Автореф. дисс… канд. искусствоведения : 17.00.02 – Музыкальное искусство. М.: РАМ им. Гнесиных, 2011. 27 с.

Когут Т. В. Духовні твори Франсіса Пуленка: особливості прочитання сакральних текстів. Дис… канд.. мистецтвознавства : 17.00.03 – Музичне мистецтво. Київ: НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2017. 219 с.

Коробейников С. С. Фуга XIX века в стилевом контексте музыкального романтизма: На примере произведений Ф. Мендельсона и М. Регера. Дисс… канд. искусствоведения : 17.00.02 – Музыкальное искусство. Новосибирск, 2001. 161 с.

Кривицкая Е. Д. Музыка Франции: век двадцатый. Эстетика, стиль, жанр. М.-СПб.: Центр ГИ, 2012. 336 с.

Левик Б. В. Gloria // Музыкальная энциклопедия: в 6-ти томах. М.: Советская энциклопедия, 1973. Т. 1. Стлб. 1016.

Ливерий (Воронов), протоиерей. Догматическое богословие. URL : https://azbuka.ru/otechnik/Liverij-Voronov/ (дата звернення: 01.12.2017 р.)

Люстиже Ж.-М. Месса / Пер. с фр. П. Сахарова. М.: Истина и жизнь, 2001. 109 с.

Медведева И. Франсис Пуленк. М.: Советский композитор, 1969. 238 с.

Мюллер Д. Т. Христианская догматика. Минск: Лютеранское наследие, 1998. 766 с.

Пуленк Ф. Дневники моих песен. Я и мои друзья. М.: Композитор, 2005. 160 с.

Слава Божия. URL : https://azbuka.ru/slava-bozhiya (дата звернення: 10.12. 2016 р.)

Слава Господня. URL : https://ru.wikipedia.org/wiki/Слава_Господня (дата звернення 25.11. 2017 р.)

Фиденко Ю. Л. Музыкально-литургическая практика католических приходов азиатской части России на рубеже ХХ-ХХI веков. – Дисс. …доктора искусствоведения : 17.00.02 – Музыкальное искусство. Новосибирск: Новосибирская государственная консерватория имени М. И. Глинки, 2016. 436 с.

Холопов Ю. Н. Месса // Григорианский хорал: сб. науч. тр. М.: МГК им. П. И. Чайковского, 1997. С. 38-65.

Ценова В. С. Новая религиозность русской музыки и духовные сочинения Эдисона Денисова // Московский форум. Музыка ХХ века: Научные труды МГК им. П. И. Чайковского. М.: МГК им. П.И.Чайковского, 1999. Сб. 25. С. 128-141.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-05-29

Номер

Розділ

Музикознавство