УКРАЇНСЬКИЙ РАДЯНСЬКИЙ ПЛАКАТ 1945–1989 РР.: СТИЛІСТИЧНІ ЗМІНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-2180.34.2018.191125

Анотація

Мета дослідження – з’ясувати особливості репрезентації української ідентичності
в українському радянському плакаті 1945–1989 рр. у контексті стилістичної еволюції
соцреалізму. Методологія дослідження базується на мистецтвознавчому формальному
аналізі, а також методах порівняння та узагальнення. Наукова новизна полягає у
зосередженні на національній ідентифікації як предметі дослідження стилістичних змін в
українському радянському плакаті. Висновки. Упродовж 1940–1980-х років візуальна мова
соціалістичного реалізму пройшла еволюцію і розчинилася в багатоманітті авторських
манер, способів стилізації та зовнішніх впливів. Стилістичні зміни в українському плакаті,загалом, співзвучні творам інших республік. Не зважаючи на певні зусилля, українські
автори не виробили національної версії цього «творчого методу». «Національна форма»
забезпечувалася зображенням народного костюма, а також інших неофіційних та
офіційних символів. Стилістика й авторські манери відтворення цих символів, загалом,
становлять широкий діапазон засобів і доповнюють візуальний лексикон комунікації про
Україну й українців.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-09

Номер

№ 34 (2018): Мистецтвознавчі записки

Розділ

Проблеми пластичного та ужиткового мистецтва

Ліцензія

Авторське право (c) 2020 Василь Косів

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

  1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
  2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
  3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.