ІВАН ДРЯПАЧЕНКО: ОСОБИСТІСТЬ ХУДОЖНИКА ТА ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЙНІ АСПЕКТИ ТВОРЧОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-2180.34.2018.191130

Анотація

Мета дослідження. На основі біографічного аналізу та психологічного портрету
І. Дряпаченка (1881–1936) дослідити звернення у його творчості до філософсько-релігійних
категорій: Бог, буття, щастя, материнство, життя, смерть. Методологією дослідження
є загальнонаукові методи – мистецтвознавчий аналіз, систематизація, узагальнення
досліджуваної теми. Наукова новизна дослідження виявляється через розкриття
філософських мотивів творчості І. Дряпаченка. Це – новий підхід у наукових розвідках
станкового живопису і графічних робіт майстра. Отже, становить інтерес при
дослідженні українського образотворчого мистецтва першої третини ХХ ст. Висновки.
Філософсько-релігійні аспекти творчості І. Дряпаченка, психологічні та фактологічні
деталі його біографії (за споминами О. Гончара та А. Терещенка) дозволяють
стверджували наступне: незважаючи на важкі умови побуту чи екстремальні обставини
творчої праці, І. Дряпаченкові було притаманне філософське відношення до життя,
безмежна любов до рідної землі, сердечність та людяність, прагнення пошуку щастя.
Споконвічні людські цінності відтворено у його знаковому творі «Мадонна під яблунею»,
загадка та швидкоплинність життя у графічних аркушах «Галіція. Російські могили біля
костьолу у містечку Горожанка» та «Похорон дитини». В цих роботах художник
відображає узагальнено-філософські думки про буття. Натомість, в релігійних сюжетах,
зокрема, «Святе сімейство», підкреслює суто земні почуття. Розуміння цього стане у
нагоді при подальших мистецтвознавчих студіях його мистецької спадщини у контексті
розвитку українського образотворчого мистецтва першої третини ХХ ст.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-01-09

Номер

Розділ

Проблеми пластичного та ужиткового мистецтва