Збірка іконопису в Музеї Івана Гончара: спадкоємність традицій колекціонування
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-2180.41.2022.262945Анотація
Мета роботи – охарактеризувати етапи формування збірки іконопису Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» та визначити ключові постаті, що сприяли становленню музею. Окреслити цінності, які заклав фундатор музею, з’ясувати їх значення для розбудови та розвитку установи. Методологія дослідження. Для розкриття означених завдань застосовано метод системного аналізу. Історико-генетичний та аксіологічний методи дали змогу відстежити етапи формування наукової думки стосовно іконопису. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше проаналізовано значення постаті І. Гончара у справі вивчення, збереження та популяризації народного іконопису. Висновки. Дослідження показало, що династичний метод формування колекції іконопису в Музеї Івана Гончара виник завдяки авторитету засновника, визнанню керівних принципів обрання ним предметів мистецтва для колекціонування. Тому всі етапи становлення музею і подальший його розвиток відбуваються в контексті цінностей, які проголосив І. Гончар. Констатовано, що погляди засновника випереджали свій час та набули розвитку в дослідженнях сучасних науковців.
Ключові слова: І. Гончар, колекція, народна ікона, «імітаційна ікона», методологія.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Наталя Тимошенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access.