ТЕОРІЯ «НАДМАРІОНЕТКИ» ГОРДОНА КРЕГА ЯК ВИРАЖАЛЬНИЙ ЗАСІБ ТЕАТРУ ЛЯЛЬОК

Анотація

Мета роботи. Дослідити процес виникнення сценічної правди у мистецтві ігрової ляльки. Визначити специфіку створення сценічної правди виражальними засобами театру ляльок. Проаналізувати теоретичні розробки Гордона Крега щодо естетичної концепції про «надмаріонетку». Окреслити шляхи реалізації сценічної правди у театрі ляльок за допомогою концепції «надмаріонетки» Гордона Крега. Методологія дослідження полягає у застосуванні методів системного аналізу, аналогії, зіставлення й протиставлення задля аналізу концепції «надмаріонетки» у порівняльній характеристиці із виражальними засобами та естетичними засадами мистецтва ігрової ляльки. Наукова новизна статті полягає у погляді на природу сценічної правди, у розгляді концепції Гордона Крега про «надмаріонетку» в контексті психофізичного створення образу у театрі ляльок та пошуку шляхів реалізації сценічної правди театру ляльок у контексті нових акторських технологій. Висновки. Ігрова лялька, незалежно від її системи, жанрових обмежень та особливостей руху, підкорюється своїй власній, умовній правді. Лялькареві притаманна сценічна правда Гордона Крега, який у своїй теорії про «надмаріонетку» обґрунтував новий вид сценічної правди, яка необхідна для лялькаря. Завдячуючи їй, лялькар може своєрідно перевтілитися та навіть ототожнитися з лялькою-образом. Проте Крег не надав роз’яснень щодо практики досягнення актором такої сценічної правди. Керуючись його теоретичним спадком, можна зробити припущення щодо практичного втілення теорії «надмаріонетки» у сценічній практиці мистецтва ігрової ляльки.