МОДЕЛІ СОЦІАЛЬНОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА
Ключові слова:
підприємства, моделі соціального підприємництва, соціальна безпекаАнотація
Актуальність теми дослідження визначається необхідністю впровадження нових інструментів реалізації соціальної політики та забезпечення соціальної безпеки населення. Постановка проблеми. Для України таким інструментом може стати соціальне підприємництво, розвиток якого забезпечить створення нових робочих місць, адаптацію соціально вразливих груп населення, зниження бюджетних витрат на соціальний захист, томупостає проблема у визначенні базових передумов його формування. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Виділено три базові моделі формування соціальних підприємств. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Недостатня увага приділяється розробці вітчизняних моделей формування та функціонування соціального підприємництва. Постановка завдання: уточненні моделей соціального підприємництва з урахуванням вітчизняних умов забезпечення соціальної безпеки населення. Виклад основного матеріалу. У статті: розглянуто підходи до обґрунтування моделей соціального підприємництва; обґрунтовано низку моделей відповідно до сформульованих авторами функціональних ознак соціальних підприємств в контексті забезпечення соціальної безпеки населення. Висновки. Для визначення процедур та правил започаткування соціальних підприємств важливо виробити моделі їх формування. В основу ідентифікації цих моделей доцільно покласти такі підходи: організаційний; за джерелами фінансування; за складом контактних груп; за місією чи призначенням. Визначення моделей соціального підприємництва дає можливість: 1) зорієнтуватись за можливими напрямами діяльності; 2) відобразити ці напрями в державній чи регіональній соціальній політиці; 3) чітко визначити критерії соціального підприємництва на законодавчому рівні.Посилання
Moskovskaya, A., Batalina, M., Moskovskaya, A., Taradina, L. (2008). Obzor opyta i kontseptsiy sotsialnogo predprinimatelstva s uchetom vozmozhnostey ego primeneniya v sovremennoy Rossii [The overview of experience and concepts of social entrepreneurship taking into account the possibilities of its application in modern Russia]. Moscow: GU VShE [in Russian].
Nykyforak, V. A. (2017). Sotsialne pidpryiemnytstvo: sutnist ta osoblyvosti rozvytku [Social entrepreneurship: the nature and characteristics of development]. Ekonomika i suspilstvo – Economy and Society, 8, 321-324 [in Ukrainian].
Alter, K. (2006). Social Enterprise Typologies. Virtue Ventures LLC. www.4lenses.org. Retrieved from http://www.4lenses.org/setypology [in English].
Arapetian, A., Arkhypchyk, O., Pan, L. (2008). Sotsialno-vidpovidalnyi biznes: perevahy ta obmezhennia [Socially responsible business: advantages and limitations]. Praktyka Upravlinnia – Practice of Management, 7, 12-18 [in Ukrainian].
Evolution of the social enterprise industry: A chronology of key events. (2008). socialent.org. Retrieved from http://community-wealth.org/content/evolution-social-enterprise-industry-chronology-key-events [in English].
Hallman, T. (2007). Microeconomic Development and Social Enterprise in Ukraine: A “Marshall Plan” for Ukraine. Retrieved from http://www.p-ced.com/1/projects/ukraine/ national [in English].
Kerlin, J. A. (2009) Social enterprise: a global comparison. Lebanon: Tufts University Press [in English].
##submission.downloads##
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Науковий вісник Полісся Чернігівського національного технологічного університету
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).