РОЗБУДОВИ ОБ’ЄКТІВ ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

Анотація

Актуальність теми дослідження. На даний час екологічна безпека відіграє надзвичайно важливу роль у забезпеченні життєдіяльності сучасної людини і створених нею елементів штучного середовища. Постановка проблеми. Катастрофічні наслідки аварії на Чорнобильській AЕC, руйнівні техногенно-екологічні наслідки військових дій на сході України, значне забруднення повітря, води та грунту, надмірна концентрація промисловості у певних регіонах, нераціональне природокористування, демографічна криза – це не повний перелік негативних чинників, що створили реальну і формують потенційну загрозу національній безпеці України в екологічній сфері. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вагомий внесок у розв’язання екологічних проблем, адміністративно-правової охорони навколишнього природного середовища, вивчення окремих екологічних аспектів державного управління у сфері охорони довкілля досліджувались у працях В. Крисаченка [10], С. Марчишина [11], О. Салатовського [12], О. Соколовського [13], Є. Романенка [14], I. Chaplay [15], V. Shvets [16] та ін. Мета статті. Дослідити ключові проблеми формування екологічної мережі України та виявити основні недоліки, що заважають здійсненню ефективного державного управління реальними або потенційними загрозами і небезпеками, які є наслідком функціонування антропогенних, природних та техногенних систем. Виклад основного матеріалу. Екологічна безпека є складовим компонентом національної безпеки. За допомогою системи управління національною безпекою державними та недержавними інституціями забезпечується екологічна рівновага і гарантується захист середовища проживання населення країни і біосфери в цілому, атмосфери, гідросфери, літосфери і космосфери, видового складу тваринного і рослинного світу, природних ресурсів, збереження здоров'я і життєдіяльності людей. Висновки. Формування державної екологічної мережі є на сьогодні важливим пріоритетом розвитку системи національної безпеки України.