DOI: https://doi.org/10.30835/2413-7510.2018.134357

Вміст та біологічна цінність білка у зерні зразків ячменю ярого

N. I. Vasko, M. L. Serik, M. R. Kozachenko, O. G. Naumov, Vazhenina O. E., P. M. Solonechnyi, O. V. Solonechna, T. A. Sheliakina

Анотація


Мета і задачі дослідження. Метою дослідження було виділення генотипів з високим вмістом білка як матеріалу для селекційних досліджень із створення сортів ячменю ярого харчового напряму використання. Для цього було досліджено мінливість вмісту білка у різних зразків ячменю – плівчастих і голозерних із звичайним та waxy крохмалем. З метою визначення цінності білка було визначено його перетравлюваність.

Матеріали і методи. Дослідження проводили в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН у 2015–2017 рр. Вихідним матеріалом були 70 ліній та сортів ячменю ярого різного еколого-географічного походження та різновидів. Сорти та лінії вирощували в дослідах сортовипробування, площа ділянки 10 м2. Істотність відмінностей між варіантами визначали за допомогою дисперсійного аналізу ANOVA, апостеріорне порівняння – за Homogenous groups (Fisher LSD) по програмі STATISTICA 10. Вміст білка в зерні визначали на ИнфраЛЮМ ФТ-10М 09495.

Перетравлюваність білка визначали в лабораторії медико-біологічних проблем технології харчових продуктів на кафедрі хімії, мікробіології та харчування Державного університету харчування та торгівлі на основі методики О. Покровского і И. Эртанова.

Обговорення результатів. Установлено, що в погодних умовах 2015–2017 років вміст білка у зерні зразків ячменю ярого в залежності від умов вирощування істотно не змінюється і визначається, в основному, генотипом. У зразків голозерного ячменю цей показник істотно вищий (12,05–15,46 %), ніж у плівчастих (10,91–13,82 %). Серед плівчастих сортів істотно вищий за середнє значення по досліду вміст білка був лише у сорту Резерв (13,82 %), а у голозерних – у 11 сортів з 16 вивчених. У шестирядних ячменів, як плівчастих, так і голозерного, вміст білка нижчий, ніж у двохрядних. За перетравлюваністю білка як показником біологічної цінності виділено сорти Парнас і Беркут (69,80 і 74,20 мг тирозину на 1 г білка відповідно). Сорт Беркут створено добором з гібридної популяції Парнас / Омский голозерный 1, тому Парнас є можливим джерелом білка з високою перетравлюваністю, що представляє інтерес для селекції сортів ячменю для виробництва продукції дитячого та дієтичного харчування.

Висновки. Таким чином, у результаті трирічних досліджень виділено зразки із стабільно високим вмістом білка. Це голозерні сорти вітчизняної селекції Гатунок (15,46 %), Козацький (15,16 %), Ахіллес (14,61 %) та закордонної Merlin (15,23 %), Alamo (14,93 %), Mebere (14,54 %), Millhouse (14,29 %), Голозерный 1 (14,56 %), Майский (14,29 %).

Установлено, що характерним є більш низький вміст білка у шестирядних зразків у порівнянні з двохрядними у всіх виділених групах.

За показником біологічної цінності білка виділено сорти Парнас і Беркут (69,80 і 74,20 мг тирозину на 1 г білка відповідно). Сорт Парнас є можливим джерелом білка з високою перетравлюваністю. Це має значення для селекції сортів ячменю для виробництва продукції дитячого і дієтичного харчування.


Ключові слова


ячмінь ярий; сорт; вміст білка; біологічна цінність; перетравлюваність білка; голозерний ячмінь

Повний текст:

PDF (English)

Пристатейна бібліографія ГОСТ


Rybalka ОІ, Моrgun BV, Polishchuk SS. Barley as a product of functional nutrition. Кyiv: Logos, 2016. P. 172, 517–574/

Newman R, Newman C. Barley for food and health. Science, technology and products. John Willley & Sons. Hoboken, New Jersey, 2008. 245 p.

Zubar NM. Fundamentals of nutrition physiology and hygiene. Кyiv: Tsentr uchbovoyi literatury, 2010. P. 70–79.

Kotenko GS, Коtenko RM. Food commodity science. Іvano-Frankivsk, 2012. P. 14–15.

Ulrih SE. Barley in food production / translated by N. Ulyanitskaya. Zerno. 2010; 12. URL:www.zerno-ua/com.

Newman C, Newman R. Hulless barley for food and feed. In: Specialty grains for food and feed. E Abdel-Aal, P Wood, editors. American Association of General Chemists. St. Paul., MN, 2005. P. 167–202.

Rybalka ОІ, Polishchuk SS, Kirdoglo YeK, Morgun BV. Genetic and breeding criteria for creation of food naked barley cultivars. Fiziologia I biokhimia kulturnykh rasteniy. 2013; 45(3): 187–205.

Yusova OA, Nikolaiev OA. Evaluation of new promising sources of increased barley performance and grain quality in the southern forest-steppe of Western Siberia. Vestnik Krasnoyarskogo gosudarstvennogo agrarnogo universiteta. 2016; 12: 26–32.

Коlmakov YuV, Aniskov NI. Evaluation of and requirements for the grain quality of groats naked barley. Agrarnyi vestnik Yugo-Vostoka. 2009; 3: 21–23.

Blokhin VI, Lanochkina MA, Vildanova GV, Ganiyeva IS, Shaytanov OL, Таlanov IP. Protein formation in grain of barley cultivars grown in Tatarstan. Vestnik Kazanskogo GAU. 2016; 1(39): 10–15. DOI: 10.12737/19300.

Glukhovtsev VV, Drovalieva NV. Qualitative composition of protein in spring barley grain the Middle Volga region. Zernovoie khoziaystvo Rossii. 2012; 2(20). URL: www.zhros.ru/num23(5).../st07_02_2012_20_Gluxovcev.ht...

Linko R, Lapveteläinen A, Laakso P, Kallio H. Protein composition of a high-protein barley flour and barley grain. Cereal Chem. 1989; 66(6): 478–482.

Fitzpatrick K, Adolphe J. Barley – a healthy protein source. Gobarley. 2015. URL: www.gobarley.com/...content/Gobarley-Healthy-Protein-Source.

Ware M. What are the health benefits of barley? Medical News Today. 2018. URL: www.medicalnewstoday.com/articles/295268.php.

Shewry PR. Improving the protein content and quality of temperature cereals: wheat, barley and rye. Impacts agriculture on human health and nutrition. 2004. URL: www.eols.net/sample-charters/c10/E5-21-04-04.pdf.

Malik AH. Nutrient uptake, transport and translocation in cereals: influences of environment and farming conditions. Swedish Univ. of Agricultural Sciences.Alnarp. 2009. P. 17–22.

Jung-cang Qi, Jin-xin Chen, Jun-mei Wang, Fei-bo Wu, Lian-pu Cao, Guo-ping Zhang. Protein and hordein fraction content in barley seeds as affected by sowing date and their relations to malting quality. J. Zhejiang Univ. Sci. B. 2005; 6(11): 1069–1075. DOI: 10.1631/jzus.2005.B1069.

Molina-Cano JL, Polo JP, Romera E, Araus JL, Zarco J, Swanta JS. Relationships between barley hordeins and malting quality in a mutant of cv. Triumph. I. Genotype by environment interaction of hordein content. J. Sereal Sci. 2001; 34: 285–294.

Yu W, Tan X, Zou W, Hu Zh, Fox GP, Gidley MJ, Gilbert RG. Relationships between protein content, starch molecular structure and grain size in barley. Carbohydrate Polymers. 2017; 155: 271–279. DOI: 10.1016/j.carbpol.2016.08.078.

Kozachenko MR, Vazhehina OE. Breeding-genetic peculiarities of performance and brewing quality of spring barley cultivars. In: Genetic patterns of spring barley breeding. MR Kozachenko, editor. Kharkiv, 2016. P. 94–130.

Solonechnyi PM, Kozachenko MR, Vasko NI, Naumov OG, Dmytrenko PP, Kovalenko OL. Adaptive features of spring barley cultivars in terms of the yield capacity and protein content in grain. Visnyk TsNZ APV Kharkivskoyi oblasti. 2014; 16: 225–229.

Pokrovsky AA, Yertanov ID. In vitro digestibility of food proteins by proteolytic enzym. Voprosy pitaniya. 1965; 1: 38–44.







Copyright (c) 2018 N. I. Vasko

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN 2413-7510 (Online), ISSN 1026-9959 (Print)