Мінливість вмісту хімічних речовин у плодах баклажану та перцю солодкого

Автор(и)

  • O. N. Shabetya Інститут овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України, Ukraine
  • O. V. Sergienko Інститут овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України, Ukraine
  • O. N. Mogilna Інститут овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України, Ukraine
  • L. V. Pilipenko Інститут овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України, Ukraine
  • N. V. Kotsareva 2ФДОБЗ ВО Белгородський державний аграрний університет імені В.Я. Горіна, Russian Federation

DOI:

https://doi.org/10.30835/2413-7510.2020.222365

Ключові слова:

баклажан, перець солодкий, суха речовина, вітамін С, вміст, мінливість, стабільність

Анотація

Мета дослідження – вивчення мінливості вмісту сухої речовини та вітаміну С плодів баклажану в залежності від підвиду і сортотипу, сухої речовини, вітаміну С і загального цукру плодів перцю солодкого в залежності від забарвлення в технічній і біологічній стиглості та встановлення динаміки цих показників при дозріванні у перцю солодкого.

Матеріали і методи. Дослідження проведено в 2017–2019 рр. Проведено хімічний аналіз плодів баклажана, які належать до західно-азіатського та східно-азіатського підвидів. Вихідним матеріалом були зразки з темно-фіолетовим, фіолетовим, світло-бузковим та білим забарвленням плодів в технічній стиглості. У перцю солодкого проведено хімічний аналіз плодів в технічній стиглості з фіолетовим, темно-зеленим, світло-зеленим, біло-кремовим і світло-жовтим забарвленням. Проведено оцінку стабільності вмісту хімічних речовин за допомогою коефіцієнта стабільності Левіса.

Обговорення результатів. Баклажан. Відмічено підвищення вмісту сухої речовини у плодів з більш високим вмістом антоціанів (з більш темним забарвленням). Візуально визначено, що сорти з високим вмістом сухої речовини мають глянцеву поверхню, міцну шкірку, щільний м’якуш та є більш придатними до транспортування і зберігання. Водночас відмічено, що підвищені температури та посуха протягом вегетації сприяють формуванню високої концентрації сухої речовини. Накопичення вітаміну С залежало від підвиду та не залежало від забарвлення плодів.

В цілому ознака «вміст сухої речовини» характеризується невисокою мінливістю. Стабільність цього показника у зразків західно-азіатського підвиду була дещо вищою (коефіцієнт Левіса – 1,03).

Стабільність вмісту вітаміну С в плодах баклажана була вищою за середню і не залежала від підвиду. Більше стабільним цей показник був у зразків східно-азіатського підвиду з світло-бузковим забарвленням плодів.

Перець солодкий. Відмічено тенденцію більшого вмісту сухої речовини у зразків перцю солодкого з темним забарвленням плодів у технічній стиглості. Найвищим вміст сухої речовини відмічено у зразка з плодами темно-зеленого забарвлення в технічній стиглості. Цей зразок накопичував суху речовину в процесі дозрівання, мав тонку стінку плода та був придатним для переробки на паприку. Зразки із світлим забарвленням та товстою стінкою плодів мали дещо менший вміст сухої речовини, який неістотно збільшувався при дозріванні.

Відмічено тенденцію накопичення вітаміну С у всіх зразків при дозріванні. Кількість вітаміну С залежала від генотипу, зв’язок із забарвленням не відслідковувався, за візуальним спостереженням більшою кількість вітаміну С була у зразків з товстою стінкою плодів. По мірі дозрівання вміст загального цукру в плодах перцю солодкого збільшувався та залежав від генотипу. Відмічено тенденцію збільшення вмісту загального цукру у зразків з кремовим та жовтим забарвленням у технічній стиглості.

Розраховано стабільність хімічних показників перцю солодкого зо коефіцієнтом Левіса. Ознака «вміст загального цукру» в межах генотипу була достатньо стабільною. Ознака «вміст вітаміну С» була більш мінливою як у межах генотипу, так і в різних зразків за однакових умов вирощування.

Висновки. Баклажан. Вміст сухої речовини в плодах баклажана залежав не лише від належності до підвиду, але й від забарвлення плодів. У зразків східно-азіатського підвиду вміст сухої речовини був вищим на 0,3…0,5 %, ніж у західно-азіатського. Також відмічено підвищення вмісту сухої речовини у плодів з більше високим вмістом антоціанів на 0,1–0,2%. У цілому ознака «вміст сухої речовини» характеризується невисокою мінливістю. Стабільність цього показника у зразків західно-азіатського підвиду була дещо вищою (коефіцієнт Левіса – 1,03).. Установлено, що вплив підвиду і сортових особливостей на формування сухої речовини в плодах баклажана становить від 61 до 65 %. Вплив фактора «погодні умови вирощування» становить близько 20 %, а взаємодія факторів становить 15…18 %. Стабільність вмісту вітаміну С у плодах баклажана вища середньої і не залежить від підвиду.

Перець солодкий. Відмічено тенденцію більшого вмісту сухої речовини у зразків перцю солодкого з темним забарвленням плодів у технічній стиглості 0,5–2,2 %. Зразки із світлим забарвленням та товстою стінкою плодів мали дещо менший вміст сухої речовини (6,1–6,8%), який неістотно збільшувався при дозріванні. Ознака «вміст сухої речовини» у перцю солодкого є достатньо стабільною в межах зразка, але мінливою за різними зразками за однакових умов вирощування. Вміст вітаміну С залежав від ступеню спілості плодів. Відмічено тенденцію накопичення вітаміну С у всіх зразків при дозріванні, його кількість залежала від генотипу і товщини стінки плоду. Відмічено тенденцію збільшення вмісту загального цукру у зразків з кремовим та жовтим забарвленням. Ознака «вміст вітаміну С» у перцю солодкого була більш стабільною у зразків з плодами світло-жовтого забарвлення (коефіцієнт Левіса 1,03%). Для вмісту вітаміну С характерною була висока варіабельність (114–200,6%), він першочергово залежав від генотипу. За результатами досліджень вміст вітаміну С залежав від ступеню зрілості плодів. Відмічено тенденцію збільшення вмісту загального цукру у зразків з кремовим та жовтим забарвленням у технічній стиглості. Встановлено, що вплив генотипу на формування вмісту вітаміну С у плодах перцю солодкого становив від 72 до 75 %. Вплив фактора «погодні умови вирощування» становив близько 26 %, а взаємодія факторів – 20…22 %

Посилання

Voitsekhovsky VI, Slobodyanik GYa, Rebezov MB, Voitsekhovskaya EV, Smetanskaya IN. Nutritional value and safety of eggplant fruits. Molodoy uchenyi. 2015; 19: 115–118.

Gorodny NM, Gorodnyaya MYa, Volkodav VV, Bykin IT, Matasar AV. Fruit and vegetable resources and their medical and biological assessment. Кyiv: LLC Alefa, 2002. 468 p.

Dunaevsky GA, Popik SYa. Vegetables and fruits in the diet of a healthy and sick person. Kyiv: Zdorovje, 1990. 158 p.

Sych ZD, Sych IM. Harmony of vegetable beauty and corystic. Kyiv: Aristey, 2005. 192 p.

Shabetya ON, Kotsareva NV. Evaluation of the starting material of nightshade crops for resistance to abiotic factors. Scientific perspectives of the XXI century. Achievements and prospects of the new century. 2015; 5(12), 3: 119–122.

Shabetya ON, Sheenko DA, Al denia Muayad NM, Kotsareva NV. Creation of source material for the selection of sweet peppers and eggplant. Innovations in the agro-industrial complex: problems and prospects. 2017: 3(15): 126–137.

Shabetya OM, Mozgovska GV. Varietal variety of eggplant. Ovoshchi I frukty. 2017; 1: 26–29.

Zinchenko EV. Biological model of adherent eggplant fruits before processing. Visnyk agrarnoyi nauky Prychornomorya. 2018; 3(99): 21–29.

Evdokimov MG, Yusov BC. Comparative analysis of methods for assessing spring durum wheat for adaptability. Sel. Nasinn. 2004: 2: 31–33.

Zhuchenko AA. Adaptive system of plant breeding (ecological and genetic basis). In 2 volumes of RAAS. M: Izdatelstvo Ros. Universiteta Druzhby narodov: LLC "Izdatelstvo Agrogus", 2001. T. 1. P. 1–781; T. 2. P. 782–1489.

Bashina OE, Ivanova NYu. Multidimensional statistical groupings. Tutorial. Moscow: MGU Kommertsii, 2001. 23 p.

Kravchenko VA, Prilipko OV. Licorice pepper. Eggplant: selection, production, technology. Kyiv, 2009. 160 p.

Kravchenko PA, Kleiman AS, Usenko TA. Processing of observation results, the errors of which are distributed according to laws that differ from normal. Visnyk Kharkivskogo Derzhavnogo Tekhnichnogo Universytetu Silskogo gospodarstva imeni P. Vasylenka. 2004; 27(1): 215–220.

Sych ZD. The power of stability is a sign in the dynamic ranks of the growth triviality. Sortovyvchennia ta okhorona prav na sorty Roslyn. 2005; 2: 5–21.

Sych ZD. Synchronization of awareness with the rhythms of abiotic climatic factors. Ovochivnytstvo I bashtannytstvo. 2001; 45: 317–320.

Pautova LA. Everyday idea of stability. Omsk: Omsk State University, 2004. 226 p.

Dospekhov BA. Field experiment methodology: (With the basics of statistical processing of research results). Ed. 4th, rev. and add. Moscow: Kolos, 1979. 416 p.

Theory of statistics. Textbook for universities. In: GL Gromyko, ed. Moscow: Infra, 2000. 413 p.

Shabetya OM, Zinchenko EV. Warehouse and selection for the value of the eggplant gene pool. Ovochivnytstvo I bashtannytstvo. 2014; 60: 274–283.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-12-30

Номер

Розділ

МЕТОДИ І РЕЗУЛЬТАТИ СЕЛЕКЦІЇ