DOI: https://doi.org/10.30835/2413-7510.2013.42000

Колекційний фонд нектарину селекції Нікітського ботанічного саду

Е. П. Шоферистов, С. Ю. Цюпка, Ю. А. Иващенко

Анотація


У статті розкрито напрями та результати роботи з вивчення і формування колекції нектарина. Вивчено помологічні, морфологічні та господарсько цінні ознаки сортів і форм нектарина в умовах Південного берега Криму. Генофонд нектарина в Нікітському ботанічному саду складається з 156 сортів і селекційних форм, які одержані селекційним шляхом в Нікітському ботанічному саду або інтродуковані з різних країн далекого і ближнього зарубіжжя. У селекції нектарина використано дикі ендемічні види роду Persica Mill. - P. davidiana (Carr.) Franch., P. mira Koehne, окремі таксони персика культурного - P. persica atropurpurea Schneid., P. persica alba Schneid., P. persica subsp. ferganensis Kostina et Rjab., а також Prunus amygdalus Batsch.


Ключові слова


Нектарин; генофонд; сорт; форма; селекція; вид; рід

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Brezhnev DD. 1981. Problems of preservation and utilization of genepool of cultivated plants and their wild-growing relatives. Proceedings of the 14th International genetic Congress. Moskva: p. 32–40.

Vytkovskyi VL. 2003. Peach. Fruit plants world. Lan, p. 139–160.

Riabov IN. 1981. Nikitsky Botanical Garden is a Treasury of southern fruit crops. Bul of Nikitsky Botanical Garden 1(44):25–27.

Riabov IN. 1983. Peach. In: Kalinina IP, Enikeeva KhK. Achievement of breeding of fruit crops and grapes. Moskva: p. 125–153.

Shoferistov EP. 1973. Culture nectarines in the Crimea. Vestnik selskokhoziaystvennoy nauki 5:83–87.

Shoferistov EP, Shoferistova EG. 2004. Improvement of Nectarine assortment. Works of Nikitsky Botanical Garden 122:37–43.

Riabchun VK. 2004. The system of genetic resources of Ukraine. Plant Genetic Rosources 2:8–15.

Khloptseva IM, Sharova NI, Korneichuk VA. 1988. A unified classifier of SEI genus Persica Mill. Leningrad: 48 p.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Брежнев Д. Д. Проблемы сохранения и использования генофонда культурных растений и их дикорастущих сородичей // Труды 14-го Междунар. генет. конгр. – М., 1981. – С. 32–40.

2. Витковский В. Л. Персик // Плодовые растения мира. – СПб.: Лань, 2003. – С. 139–160.

3. Рябов И. Н. Никитский ботанический сад – сокровищница сортов южных плодовых культур // Бюл. Гос. Никит. ботан. сада. – 1981. – Вып. 1 (44). – С. 25–27.

4. Рябов И. Н. Персик // Достижения селекции плодовых культур и винограда / Под ред. И. П. Калининой и Х. К. Еникеева. – М., 1983. – С. 125–153.

5. Шоферистов Е. П. Культура нектаринов в Крыму // Вестн. с.-х. науки. – 1973. – № 5. – С. 83–87.

6. Шоферистов Е. П., Шоферистова Е. Г. Совершенствование сортимента нектарина // Труды Никит. ботан. сада. – 2004. – Т. 122. – С. 37–43.

7. Рябчун В. К. Система генетичних ресурсів України // Генетичні ресурси рослин. – Харків, 2004. – С. 8-15.

8. Хлопцева И. М. Широкий унифицированный классификатор СЭВ рода Persica Mill. / И. М. Хлопцева, Н. И. Шарова, В. А. Корнейчук. – Л., 1988. – 48 с.







Copyright (c) 2015 Е. П. Шоферистов, С. Ю. Цюпка, Ю. А. Иващенко

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN 2413-7510 (Online), ISSN 1026-9959 (Print)