DOI: https://doi.org/10.30835/2413-7510.2014.42040

Формування бази родоводів сортів сої в нцгрру та її практичне значення

Л. Н. Кобизєва

Анотація


У статті наведено результати формування бази родоводів сортів сої, які включено до базової колекції зернобобових культур Національного центру генетичних ресурсів рослин України. В Національному центрі генетичних ресурсів рослин України формується базова колекція сої, яка налічує на 01.01.2014 р. 2685зразків двох підродів та забезпечується її ефективне збереження. Підрід Glycineпредставлений дев'ятьма багаторічними видами Австралійського центру походження та підрід Soja (Moench) F. J. Herm., представлений двома однорічними видами Китайського центру, культіген G. max. (L.) Merr. та дикоросла уссурійська соя G. SojaetZuce. Зібраний колекційний матеріал вивчається в польових і лабораторних умовах та систематизується. На сучасному етапі селекційної роботи вагоме значення має інформація стосовно родоводу зразка, який включається в селекційний процес при створенні нових сортів сої. У більшості випадків доступ до цієї інформації обмежений. Проведено пошукову роботу, в результаті якої сформовано базу родоводів сортів сої, яка включає інформацію по 333 зразках. Структура сформованої бази родоводів включає інформацію про номер національного каталогу та реєстрації України, назву зразка, країну походження, родовід, метод створення, джерело інформації.


Ключові слова


База родоводів; генеалогія; соя; сорт; базова колекція

Повний текст:

PDF

Посилання


Rabinovich SV. 1972. Current wheat varieties and their parentage. Кyiv:Urozhai, p. 328.

Vlasenko VA. 2008. Creating source material for adaptive selection and creation of high-yielding wheat varieties in the Forest-Steppe of Ukraine [dissertation]. [Odessa]. p. 42.

Gurieva IA, Kuzmishena NV. 2002. Studies of genealogy of inbred maize lines. Scientific papers of Vinnytsia Agrarian University. 12:21-27.

Committee on Genetic Vulnerability of Major Crops. Genetic vulnerability of major crops. Natt Acad. Sci. Washington (DC). p. 207-221.

St Martin SK. 1982. Effective population size for the soybean improvement program in naturity groups to IV. Crop Sci. 22(1):151-152.

Delannay X, Padgers DM, Palmer R, Delannay X. 1983. Relative genetic contributions among ancestral lines to north Аmerican soybean cultivar. Crop Sci. 23(15): 944-949.

Sichkar VI. 1990. Breeding soybean for adaptability to environmental factors [dissertation]. [Odessa]. p. 464.

Sichkar VI. 1987. Genetic principles of breeding soybean for increased productivity. In: Approaches to regulation of soybean productivity. Novosibirsk: p. 33-52.

Yang Q, Wang L. 2000. Agronomic Traits correlative analysis between interspecific and intraspecific soybean crosses. Soybean Gen. Newsl. [Internet]. Available from: http: // : www.soygenetics.org/articles 2000/sgn 2000-003.htm

Voldeng HD, Coder ER, Humeetal DL. 1997. Fifty-eightyeasof genetic improvement of short-sea son soybean cultivars in Canada. Crop Sci. 37:428-431.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Рабинович С. В. Современные сорта пшеницы и их родословные / С. В. Рабинович. – К.: Урожай, 1972. – 328 с.

Власенко В. А. Створення вихідного матеріалу для адаптивної селекції і виведення високопродуктивних сортів пшениці в умовах Лісостепу України : автореф. дис. …на здобуття наук. ступеня доктора с.-г. наук / В. А. Власенко. – Одеса, 2008. – 42 с.

Гур’єва І. А. Дослідження родоводів самозапилених ліній кукурудзи / І. А. Гур’єва,
Н. С. Овсяннікова, Н. В. Кузьмишена // Наукові праці Вінницького аграрного університету. – 2002. – Вип. 12. – С. 21-27.

Committee on Genetic Vulnerability of Major Crops. Genetic vulnerability of major crops // Natt Acad. Sci.–Washington D.C. – 1972. – P. 207-221.

St Martin S.K. Effective population size for the soybean improvement program in naturity groups to IV / S.K. St Martin // Crop Sci. – 1982. – V. 22. – № 1. – Р. 151-152.

Delannay X. Relative genetic contributions among ancestral lines to north Аmerican soybean cultivar / X. Delannay, D. M. Padgers, R. Palmer // Crop Sci. – 1983. – V. 23, № 15. – Р. 944-949.

Сичкарь В. И. Селекция сои на адаптивность к факторам внешней среды : дис.  доктора биол. наук : / В.И.Сичкарь. – Одесса, 1990. – 464 с.

Сичкарь В. И. Генетические основы селекции сои на повышенную продуктивность / В. И. Сичкарь // Приёмы регулирования продуктивности сои. – Новосибирск, 1987. – С. 33-52.

Yang Q. Agronomic Traits correlative analysis between interspecific and intraspecific soybean crosses / Q. Yang, L. Wang // Soybean Gen. Newsl. (online), 2000. – 27 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.soygenetics.org/articles 2000/sgn 2000-003.htm

Fifty-eightyearsof genetic improvement of short-season soybean cultivars in Canada/ H. D. Voldeng, E. R. Coder, D. L. Hume [et al.] // Crop Sci. – 1997. – Vol. 37. – P. 428-431.






Copyright (c) 2015 Л. Н. Кобизєва

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN 2413-7510 (Online), ISSN 1026-9959 (Print)