DOI: https://doi.org/10.30835/2413-7510.2016.87617

Генетична колекція ячменю ярого за стійкістю до хвороб

В. А. Музафарова, В. К. Рябчун, І. А. Петухова, О. І. Падалка

Анотація


У Національному центрі генетичних ресурсів рослин (НЦГРРУ) сформовано генетичну колекцію з 315 зразків ячменю ярого 25 країн світу з ідентифікованими генами стійкості до збудників основних хвороб, яка має практичну цінність для використання в селекції. Колекцію складають 292 зразки з відомими генами стійкості до збудника борошнистої роси, 32 зразки – збудників борошнистої роси та карликової іржі, 26 зразків – збудника летючої сажки, шість зразків – збудників борошнистої роси та ринхоспоріозу. У колекції наявні відповідні сорти-еталони 86 груп генів та 113 рівнів прояву цих ознак. Серед стійких до хвороб зразків виявлено джерела цінних господарських ознак – MarisConcord, Harry, Medina,Delita, QuantumPlus, Regatta, Tennis, Keti, Jarek, Femina

Ключові слова


ячмінь ярий; зразок; ген; стійкість до хвороб; генетична колекція

Повний текст:

PDF

Посилання


Yevtushenko MD, Lisovyi MP, Pantelieyev VK, Slisarenko AM. Plants Immunity. Kyiv: Kolobig,2004. 303p.

Lisovyi MP. Status and prospects of breeding for resistance to pathogens of main plant diseasesin Ukraine. Visnyk ahrarnoyi nauky. 2000; 12: 70–72.

Gudzenko VM.Sources of spring barley resistance to powdery mildew. Genetychni resursy roslyn. 2010; 8: 107–113.

Kovaleva ON. Barley. Identified gene pool of plants and breeding. Sankt-Peterburg: VYR, 2005. 896 p.

Trofimovskaya AJ.Barley. Leningrad: Kolos, 1972.296 p.

Rudenko MI, Solomatin DA, Makarova IYu, Pukhalskiy VA.The donor complex resistance to Hordeum vulgare L. fungal diseases creation. All-Russian Congress on Plant Protection. Plant protection under agribusiness reformation: economy, efficiency, environmental friendliness. 1995. 241 p.

Sabadyn VYa.Spring barley initial material for resistance to fungal diseases breeding. Visnyk ukrayins'koho tovarystva henetykiv i selektsioneriv. 2008; 6(2): 287–294.

Kryvchenkov VI.Plant breeding for immunity. Vestnyk selskokhoziaystvennoy nauki. 1987; 11: 20–27.

Flor HH. Host-parasite interactions in flax rust – its genetics and other implications. Phytopathology. 1947; 45: 680–685.

Lisovyi MP.Plant resistance genetics to pathogens: aspects of historical development and prospects of investigations. In: Genetics and breeding in Ukraine at the turn of the millennium. T. 2.Kyiv: Logos, 2001. P. 263–279.

Robert L. Forster barley diseases. Idaho spring barley production guide Editors. University of Idaho,College of agricultural and life sciences. 2003. P. 36–43.

Odintsova IG. Methods of commmon and specific resistance estimation. Nauchye Trudy VASKhNYL. Genetic basis of plant resistance to diseases. Leningrad: Kolos, 1977. P. 129–138.

Krivchenkov VI, Odintsova IG et al. Catalog of World VIR Collection. Grain crop varieties with resistance genes to known fungies diseases. 1988. Issue 453. 78 p.

Wise RP, Ellincboe AH. Infection kinetics of Erysiphe graminis f. sp. hordei on barley with different alleles at the Ml-a locus. Phytopathology. 1983; 73: 1220–1222.

Bruckner F. The inheritance of resistance to powdery mildew (Erysiphe graminis DC. f. sp. hordei Marchal) in the Ethiopian barley Ab. 1128. Genet. Slechteni. 1977; 13: 9–12.

MosemavJG, ReidDA. Linkage relationship of genes conditioning resistance to leaf rust and powdery mildew in Franger barley. Crop. Sci. 1961; l: 425–427.

Wiberg A. Sources of resistance to powdery mildew in barley. Hereditas. 1974; 78: 1–40.

Giese H. Powdery mildew resistance genes in the Ml-a and Ml-k regions on barley chromosome 5. Hereditas. 1981; 95: 51–62.

Sogaard B, Wettstein-Knowles P. Barley: Genesandchromosomes. Carlsberg Res. Commun. 1987; 52: 123–196.

Barley. Plant Breeding Institute Ann. Report., U.K., Cambridge, 1982.

Trybel SO, Getman MV,Strygun OO et al.Estimation methodology of wheat resistance against pestsand pathogens. Kyiv, Kolobig, 2010.392 p.

Roane GW, Starling TM. Inheritance of reaction to Puccinia hordei in barley. II. Genes aymbols for loci in diferential cultivars. Phytopathology. 1967; 57(1): 66–68.

Khokhlova AP. Gene resistance against barley dwarfness rust. Trudy po prikladnoy botanike, genetike i selektsii. 1982; 71(3): 63–68.

AbbotDC, LagudanES. IdentificationofRFLPsflankingascaldresistancegeneonbarleychromosome. J. Hered. 1995; 86(2): 152–154.

Bagel LI, Vasechko GI, Vasiliev VP et al. Reference plant protection. In: Lisovyi MP, editor. Kyiv: Urogay, 1999. 744 p.

Prudnikova AN. Laboratory screening of barley varieties by resistance to scald pathogene. Zashchita i karantin rasteniy. 2009;2: 49.

Sobolevа ON. Barley resistance sources from South-Eastern Asia to agent of scald (Rhynchosporium secalis (Oud.). Mykologya i fitopatologya. 2010; 44(3): 248–254.

;Soboleva ON. Genetic diversity of local barley forms by resistance to scald. [autoabstract of dissertation]. Sankt-Peterburg, 201120 p.

Methods of breeding and evaluation of wheat and barley resistance to diseases in the CMEA member countries. Prague, 1988.321 p.

Guidelines for the diagnosis and methods of field evaluation of barley resistance to leaf spot pathogens. Leningrad-Pushkin, 1987.20 p.

Guidelines for the barley and oat world collection study.In: VD Kobylyanskiy, AYa Trofimovskaya, editors. Leningrad, 1981.31 p.

Dospekhov, BA. Method of field experience. Moscow: Agropromizdat, 1985. 351 p.

InternationalCMEAClassificatorofgenusHordeumL. Leningrad, 1983. 52 p.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Євтушенко М. Д., Лісовий М. П., Пантелєєв В. К., Слісаренко О. М. Імунітет рослин. К.: Колобіг, 2004. 303 с.

2. Лісовий М. П. Стан та перспективи селекції на стійкість щодо збудників основних хвороб рослин в Україні //Вісник аграрної науки. 2000. №12. С. 70–72.

3. Гудзенко В. М. Джерела стійкості ячменю ярого до борошнистої роси // Генетичні ресурси рослин. 2010. № 8. С. 107–113.

4. Ковалева О.Н. Ячмень // Идентифицированный генофонд растений и селекция.Спб.: ВИР, 2005.896 с.

5. Трофимовская А.Я. Ячмень. Л.: Колос, 1972. 296 с.

6. Руденко М.И., Соломатин Д.А., Макарова И.Ю., Пухальский В.А. Создание доноров с комплексной устойчивостью к грибным болезням у Hordeum vulgare L.// Всероссийский съезд по защите растений. Защита растений в условиях реформирования агропромышленного комплекса: экономика, эффективность, экологичность.1995. С. 241.

7. Сабадин В. Я. Вихідний матеріал для селекції ярого ячменю на стійкість до грибних захворювань // Вісник українського товариства генетиків і селекціонерів. 2008. Т. 6, № 2. С. 287–294.

8. Кривченко В. И. Селекция растений на иммунитет // Вестник с.-х. науки. 1987.№ 11. С. 20–27.

9. FlorH. H. Host-parasiteinteractionsinflaxrust–itsgeneticsandotherimplications // Phytopathology.1947. № 45. P. 680–685.

10. Лісовий М. П. Генетика стійкості рослин до збудників хвороб: аспекти історичного розвитку та перспективи досліджень // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. Т. 2. К.: Логос,2001. С. 263–279.

11. Robert L. Forster barley diseases / Idaho spring barley production guide Editors: Larry D. Robertson and Jeffrey C. Stark., University of Idaho,College of agricultural and life sciences.2003. P. 36-43

12. Одинцова И.Г. Методы оценки общей и специфической устойчивости // Науч. ТрудыВАСХНИЛ. Генетические основы устойчивости растений к болезням. Л.: Колос, 1977. С. 129-138.

13. Кривченко В. И., Одинцова И. Г. и др. Каталог мировой коллекции ВИР. Сорта зерновых культур с известными генами устойчивости к грибным болезням. 1988. Вып. 453. 78 с.

14. Wise R. P., Ellincboe A. H. Infection kinetics of Erysiphe graminis f. sp. hordei on barley with different alleles at the Ml-a locus. Phytopathology. 1983.V. 73.P. 1220–1222.

15. Bruckner F. The inheritance of resistance to powdery mildew (Erysiphe graminis DC. f. sp. hordei Marchal) in the Ethiopian barley Ab. 1128. Genet. Slechteni. 1977.V. 13.P. 9–12.

16. MosemavJ.G., ReidD.A. Linkage relationship of genes conditioning resistance to leaf rust and powdery mildew in Franger barley. Crop. Sci.1961.V. l.P. 425–427.

17. Wiberg A. Sources of resistance to powdery mildew in barley. Hereditas. 1974.V. 78.P. 1–40.

18.;Giese H. Powdery mildew resistance genes in the Ml-a and Ml-k regions on barley chromosome 5. Hereditas. 1981.V. 95.P. 51–62.

19. Sogaard B., Wettstein-Knowles P. Barley: Genesandchromosomes. Carlsberg Res. Commun. 1987. V. 52. P. 123–196.

20. Barley A.F. Plant Breeding Institute Ann. Report. U.K., Cambridge,1982.

21. Трибель С. О., Гетьман М. В., Стригун О. О. та ін.Методологія оцінювання стійкості сортів пшениці проти шкідників і збудників хвороб.К.: Колобіг,2010. 392 с.

22. RoaneG. W., StarlingT. M. InheritanceofreactiontoPucciniahordeiinbarley. II. Genesaymbolsforlociindiferentialcultivars // Phytopathology. 1967. V. 57, №1. P. 66–68.

23. Хохлова А. П. Гены устойчивости против карликовой ржавчины ячменя // Тр. По прикл. бот., ген. и сел. 1982. Т. 71, Вып. 3. С. 63–68.

24. AbbotD. C., LagudanE. S. IdentificationofRFLPsflankingascaldresistancegeneonbarleychromosome // J. Hered. 1995.V. 86, № 2.P. 152–154.

25. Бублик Л. І., Васечко Г. І., Васильєв В. П. та ін. Довідник із захисту рослин: за ред. М. П. Лісового. К.: Урожай, 1999. 744 с.

26. Прудникова О. Н. Лабораторный скрининг сортов ячменя по устойчивости к возбудителю ринхоспориоза // Защита и карантин растений. 2009. № 2. С. 49.

27. Коновалова Г. С., Соболева О. Н. Источники устойчивости ячменя из Юго-Восточной Азии к возбудителю ринхоспориоза (Rhynchosporium secalis (Oud.) // Микология и фитопатология. 2010. Т. 44, Вып. 3. С. 248–254.

28. Соболева О. Н. Генетическое разнообразие местных форм ячменя по устойчивости к ринхоспориозу: автореф. дис. … канд. биолог. наук. СПб, 2011. 20 с.

29. Методы селекции и оценки устойчивости пшеницы и ячменя к болезням в странах-членах СЭВ. Прага, 1988. 321 с.

30. Методические указания по диагностике и методам полевой оценки устойчивости ячменя к возбудителям пятнистости листьев. Л.-Пушкин,1987. 20 с.

31. Методические указания по изучению мировой коллекции ячменя и овса: под ред.В.Д.Кобылянского, А. Я.Трофимовской. Л., 1981. 31 с.

32. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. М.: Агропромиздат, 1985. 351 с.

33. Международный классификатор СЭВ рода HordeumL. Л., 1983. 52 с.







Copyright (c) 2016 В. А. Музафарова, В. К. Рябчун, І. А. Петухова, О. І. Падалка

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN 2413-7510 (Online), ISSN 1026-9959 (Print)