Лобізм і теоретичні моделі політичної комунікації

Сергій Годний

Анотація


The article highlights the importance of lobbying in conditions of modern Ukraine. The objective necessity of its existence in the society is shown. In conditions, when the state cannot sufficiently satisfy the interests of various social strata, layers and groups, this role is taken over by lobbying. The growth of its role in the society changes the vector pf democracy transformation form civic representation to representation of interests of social groups.

The article determines that today lobbying is one of the key mechanisms of development and political decisionmaking; it is a considerable and efficient force, which influences the state authorities and institutions. The efficiency of lobbying depends on the level of its actual implementation. The article reveals that the phenomenon of lobbying is in a fact a communicative phenomenon as lobbyists and government representatives use various communicative resources. The author interprets the term of “political communication” as the process of transfer, exchange of political information, which shapes the political activity and gives it a new sense, forms public opinion and is part of political socialization of the citizens with the consideration of their needs and interests. It is emphasized that today communication plays the role of the main resource of the authorities. All the resources are influenced by communication. Any message, any information exchange implies some form of resources exchange.

The author analyses various models of political communication described by H. Lasswell, M. DeFleur, J. Bordewijk, B. van Kaam, J.-M. Cotteret. Is has been determined, that of all the existing communication models, there was no model designed specifically for the analysis of communication lobbying. The presented models of political communication may describe the lobbyist contact as a process, but they all are narrowed to transfer of information, significant for political system functioning. It has been emphasized that contemporary communication theories transfer of information is crystalized into the so-called transmission model of communication. This model remains basic for the formation of understanding the nature of political communication.

The study determines that in the context of the research, J.-M. Cotteret’s model is the most appropriate way to determine the peculiarities of lobbying in the Ukrainian society. It most accurately corresponds to the realities of Ukraine, which is sometimes called “oligarch economy”. This is a particular form of structural connection between the oligarch layer of the society and its economy (also through lobbying the economic interests of oligarchs). The specifics of the Ukrainian lobbying model lies in the fact that there is a total economic dependency of party circles, which may be seen both at the nation and local levels.

It is emphasized that the key feeding source of oligarchy is parasitizing on the economic body of the state. That is why Ukrainian oligarchy received the name of “carnival-parasitizing”. And, unfortunately, corruption remains the main interaction mechanism between the power and the big business.

The author determines the current problems of the lobbying process in Ukraine. Firstly, the national legislation has no clear definition of such terms as “corruption” and “lobbying” as a form of interaction between the authorities and the interested party. The issue of lobby legalization still remains an important issue as well as the necessity of establishment of legal and lobbying principles to ensure the legitimacy of its functioning. It has been suggested to develop the methodology of carrying out the political and legal expert evaluation of draft projects and to adopt it in the form of a legal act. The necessity of ensuring the transparency of the lobbying process improving the order of drafting and deliberation of legislation at the plenary sessions of the Ukrainian parliament are emphasized.


Ключові слова


lobbying; political field; political communication; political communication model; communicative influence

Повний текст:

PDF

Пристатейна бібліографія ГОСТ


  1. Артемьев А. Лоббирование как часть коррупционных явлений. Юридическая мысль. 2010. № 5. С. 61–64.
  2. Корнієнко В., Годний С. Комунікативний потенціал лобіфеномену в сучасній українській політиці. Вісник Донецького національного університету. Серія: «Політичні науки». 2016. № 1. С. 92–95.
  3. Корнієнко В., Годний С. Лобіювання як засіб реалізації політичних інтересів. Innovative solutions in modern science. Dubai: TK Meganom, 2017. № 1 (10). С. 19–25.
  4. Нестерович В. Конституційно-правові засади інституту лобіювання: зарубіжний досвід та перспективи для України: монографія. Луганськ: Редакційно-видавничий відділ Луганського держ. ун-ту внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка, 2010. 752 с.
  5. Політологія: навч. енциклопедичний довідник для студентів ВНЗ I–IV рівнів акредитації / за наук. ред. Н. Н. Хоми, В. М. Денисенко, О. М. Сорба та ін. Львів: Вид-во «Новий Світ–2000», 2014. 779 с.
  6. Почепцов Г.Теория коммуникации. Москва: Рефл-бук, 2001. 651 с.
  7. Косенко Ю. В. Основи теорії мовної комунікації: навч. посібник. Суми: Сумський держ. ун-т, 2011. 187 с.
  8. Політологічний енциклопедичний словник: навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів. Київ: Генеза, 1997. 395 с.
  9. Schwartzenberg R.-J. Sociology Politique. Paris, 1988. 45 р.
  10. Lasswell H. D. The Structure and Function of Communication in Society. URL: http://pracownik.kul.pl/files/37108/public/Lasswell.pdf (дата звернення: 24.07.2013).
  11. Сабитов Р. Политический анализ теории коммуникативного процесса Г. Лассуэлла и его роль в формировании информационной политики. Краснодар: Кубанский гос. технол. ун-т, 1999. 35 с.
  12. Легальне лобіювання як антикорупційна технологія. URL: http://www.kuluar.com.ua/ 2014/06/05/lehalnelobiyuvannya-yak-antykoruptsijna-tehnolohiya-2/ (дата звернення: 24.06.2018).
  13. DeFleur M. Theories of Mass Communication. New York, 1970. 185 р.
  14. Cottеret J.-M. Gouvernants et gouvernes: La communication politique. 1973. 178 р.
  15. Chandler D. Transmission model of communication. URL: http://www.aber.ac.uk/media/ Documents/short/trans.html#Top (дата звернення: 24.07.2013).
  16. Корнієнко В. Олігархономіка. Політична лексика сучасного українського політика i громадянина: енциклопедичний словник-довідник / укладач В. М. Піча; наук. ред. Л. Д. Климанської, Я. Б. Турчин, Н. М. Хоми. Львів: Втд-во «Магнолія 2006», 2017. С. 248.
  17. Корнієнко В. Олігархізація влади. Новітня політична лексика (неологізми, оказіоналізми та інші новотвори) / за наук. ред. Н. Хоми. Львів: Новий Світ 2000, 2015. С. 269.
  18. Гуровська Т. Лобіювання як основний інструмент привласнення політичної ренти. Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: «Экономическая». 2011. № 3 (40). С. 110–116.
  19. Похило І. Д., Буряченко О. В., Годний С. П. Олігархічний лобізм як відображення репутації політичної партії. S.P.A.C.E.: електронний наук. фаховий журнал. Одеса: Нац. ун-т «Одеська юридична академія», 2017. Вип. 5. С. 28–32.
  20. Кутишенко О. Дослідження : як олігархи впливають на економіку України. LB.ua. 2017. 27 березня. URL: https:// lb.ua/economics/2017/03/27/362142_doslidzhennya_yak_oligarhi_vplivayut. html (дата звернення: 24.06.2018).
  21. Лобізм як соціально-політичний феномен: сутність і засоби впливу. Віче. 2010. № 4. URL: http://veche.kiev.ua/ journal/1870/ (дата звернення: 01.09.2018).




Copyright (c) 2018 Сергій Годний

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

Розміщення журналу „Studia Politologica Ucraino-Polona” на платформі Open Journal Systems було можливим завдяки фінансовій підтримці Генерального Консульства Республіки Польща у Вінниці, в рамках здійснення проєкту «Розробка інтернет-версії політологічного журналу Studia Politologica Ucraino-Polona».