DOI: https://doi.org/10.15587/2519-4798.2019.155751

Стан антикоагулянтної та згортуючої активності крові у хворих на ішемічну хворобу серця із супутнім цукровим діабетом 2-го типу в залежності від його компенсації

Yuliya Zolotukhina

Анотація


Мета роботи: Оцінити і проаналізувати показники антикоагулянтної і згортуючої активності крові в різних групах пацієнтів з ішемічною хворобою серця та з супутнім цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу в залежності від стадії компенсації останнього.

Матеріали: В ході дослідження антикоагулянтної і згортуючої системи обстежено 52 хворих, які були госпіталізовані в кардіологічне та ендокринологічне відділення Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті № 2 філії «Центр охорони здоров'я» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (клінічної бази кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця) з клінічними ознаками ІХС. Хворих розділили на три групи: 27 паціентов- з ІХС та з СД2го типу в стадії субкомпенаціі, 14- стадії компенсації і 11-стадії декомпенсації.

Результати: Проаналізувавши дані, на всіх стадіях компенсації спостерігалося скорочення всіх показників коагуляційного гемостазу: АЧТЧ - на 6,94 % (стадія компенсації (І)) (р <0,05) і на 13,7 % (стадія декомпенсації (ІІІ)) (р <0,01), ПТВ - на 9,14 % (І) (р <0,01), на 6,43 % (стадія субкомпенсації (ІІ) (р <0,05), на 10,3 % (ІІІ) (р <0,001), ТВ - на 15,54 % (І) (р <0,001), на 19,2 % (ІІ) (р <0,001), на 20,9 % (ІІІ) (р < 0,001), а також підвищення рівня фібриногену на 32,16 % (I) (р <0,001), на 36,04 % (ІІ) (р <0,001), на 48,06 % (ІІІ) (р <0,001), що свідчить про прискорення процесів згортання відразу в трьох ланках: скорочення періодів генерації активного тромбіну по внутрішнім і зовнішнім механізмами при одночасній активації процесів фіброгенезу (фактора II А і фібрину). Антикоагулянтний потенціал був знижений: AT III на 16,5 % (І) (р <0,001), на 22,7 % (ІІ) (р <0,001 ), на 23,6 % (ІІІ) (р <0,001), а ПС - на 18,63 % (I та ІІ) (р <0,001). Слід зазначити, що при порівнянні груп між собою виявлено достовірне зниження АТ ІІІ між стадіями субкомпенсації і декомпенсації на 8,5 % (р1 <0,05)

Висновки: Слід зазначити, що у пацієнтів з коморбітним станом ІХС з ЦД 2-го типу, гіперкоагуляційні зрушення в системі гемостазу відбувалися на тлі пригнічення власного антикоагулянтного потенціалу крові. Зміни згортуючого потенціалу при поєднанні ЦД 2-го типу відмічалось прискоренням процесів згортання відразу у всіх трьох етапах згортання (протромбіназо-, тромбін-і фібриноутворення)


Ключові слова


тромбоз; гемостаз; ішемічна хвороба серця; антикоагулянтна система; згортання; цукровий діабет 2-го типу

Повний текст:

PDF (Русский)

Посилання


Kuzin, A. I., Cherednikova, M. A., Vasiliev, A. A., Kamerer, O. V. (2014). Arterial hypertension and diabetes mellitus type 2 in patients with metabolic syndrome: features of the effect on the lipid spectrum. Arterial hypertension, 9 (2), 67–70.

Kaminsky, A. V., Samoilov, A. A. (2002). Insulin resistance syndrome in patients with type 2 diabetes mellitus and its drug correction. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery.

Watkins, P. J. (2003). ABC of diabetes. London: BMJ Pub. Group, 101.

Turner, R. C., Millns, H., Neil, H. A. W., Stratton, I. M., Manley, S. E., Matthews, D. R., Holman, R. R. (1998). Risk factors for coronary artery disease in non-insulin dependent diabetes mellitus: United Kingdom prospective diabetes study (UKPDS: 23). BMJ, 316 (7134), 823–828. doi: http://doi.org/10.1136/bmj.316.7134.823

Barter, P., McPherson, Y. R., Song, K., Kesäniemi, Y. A., Mahley, R., Waeber, G. et. al. (2007). Serum Insulin and Inflammatory Markers in Overweight Individuals with and without Dyslipidemia. The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism, 92 (6), 2041–2045. doi: http://doi.org/10.1210/jc.2006-2219

Chiha, M., Njeim, M., Chedrawy, E. G. (2012). Diabetes and Coronary Heart Disease: A Risk Factor for the Global Epidemic. International Journal of Hypertension, 2012, 1–7. doi: http://doi.org/10.1155/2012/697240

Kishore, P., Kim, S. H., Crandall, J. P. (2012). Glycemic Control and Cardiovascular Disease: What’s a Doctor to Do? Current Diabetes Reports, 12 (3), 255–264. doi: http://doi.org/10.1007/s11892-012-0268-5

Kaydashev, I. P. (2011). Nf-kb-signaling as the basis for the development of systemic inflammation, insulin resistance, lipotoxicity, type 2 diabetes mellitus and atherosclerosis. International Endocrinological Journal, 3. Available at: http://www.mif-ua.com/archive/article/17762

Martishin, O. O. (2017). Diabetes and cardiovascular diseases are associated with magnesium levels in the blood. Ukrainian Medical Watch Room. Available at: https://www.umj.com.ua/article/114861/saharnyj-diabet-i-serdechno-sosudistye-zabolevaniya-svyazany-s-urovnem-magniya-v-krovi

Severin, A. S., Shestakova, M. V. (2004). Disruption of the hemostatic system in patients with diabetes mellitus. Diabetes, 1, 62–67.

Schneider, D. J., Nordt, T. K., Sobel, B. E. (1993). Attenuated fibrinolysis and accelerated atherogenesis in type II diabetic patients. Diabetes, 42 (1), 1–7. doi: http://doi.org/10.2337/diabetes.42.1.1

Erem, C., Hacıhasanoğlu, A., Çelik, Ş., Ovalı, E., Ersöz, H. Ö., Ukinç, K. et. al. (2004). Coagulation and Fibrinolysis Parameters in Type 2 Diabetic Patients with and without Diabetic Vascular Complications. Medical Principles and Practice, 14 (1), 22–30. doi: http://doi.org/10.1159/000081919

Wilson, P. W. F., Meigs, J. B., Sullivan, L. (2007). Prediction of Incident Diabetes Mellitus in Middle-aged Adults: The Framingham Offspring Study. Archives of Internal Medicine, 167 (10), 1068. doi: http://doi.org/10.1001/archinte.167.10.1068

Stamler, J., Neaton, J. D., Cohen, J. D., Cutler, J., Eberly, L. et. al. (2012). Multiple Risk Factor Intervention Trial Revisited: A New Perspective Based on Nonfatal and Fatal Composite Endpoints, Coronary and Cardiovascular, During the Trial. Journal of the American Heart Association, 1 (5). doi: http://doi.org/10.1161/jaha.112.003640

King, P., Peacock, I., Donnelly, R. (2001). The UK Prospective Diabetes Study (UKPDS): clinical and therapeutic implications for type 2 diabetes. British Journal of Clinical Pharmacology, 48 (5), 643–648. doi: http://doi.org/10.1046/j.1365-2125.1999.00092.x

Meigs, J. B., Mittleman, M. A., Nathan, D. M., Tofler, G. H., Singer, D. E., Murphy-Sheehy, P. M. et. al. (2000). Hyperinsulinemia, Hyperglycemia, and Impaired Hemostasis. JAMA, 283 (2), 221–228. doi: http://doi.org/10.1001/jama.283.2.221

Barkagan, Z. S., Momot, A. P. (2008). Diagnostika i kontroliruemaya terapiya narusheniy gemostaza. Moscow: N'yudiamed, 289.

Barkagan, Z. S., Momot, A. P. (2001). Diagnostika i kontroliruemaya terapiya narusheniy gemostaza. Moscow: N'yudiamed, 296.

Kozlov, A. A., Natrus, L. V., Chernovol, P. A., Melkumyanidr, A. L. et. al. (2011). Laboratory diagnosis of hemostasis. Moscow: Litterra, 136.

Asakawa, H., Tokunaga, K., Kawakami, F. (2000). Elevation of fibrinogen and thrombin–antithrombin III complex levels of type 2 diabetes mellitus patients with retinopathy and nephropathy. Journal of Diabetes and Its Complications, 14 (3), 121–126. doi: http://doi.org/10.1016/s1056-8727(00)00075-1

Carr, M. E. (2001). Diabetes mellitus: a hypercoagulable state. Journal of Diabetes and Its Complications, 15 (1), 44–54. doi: http://doi.org/10.1016/s1056-8727(00)00132-x

Gabazza, E. C., Takeya, H., Deguchi, H., Sumida, Y., Taguchi, O., Murata, K. et. al. (1996). Protein C activation in NIDDM patients. Diabetologia, 39 (12), 1455–1461. doi: http://doi.org/10.1007/s001250050598

Kvasnicka, J., Skrha, J., Perusicová, J., Kvasnicka, T., Marková, M., Umlaufová, A. et. al. (1998). Haemostasis, cytoadhesive molecules (sE-selectin and sICAM-1) and inflammatory markers in non-insulin dependent diabetes mellitus (NIDDM). Sb Lek, 99 (2), 97–101. Available at: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10536488

Junbin, H., Wenning, W., Guizhi, D., Li, Y., Zhongpin, L. (1998). Variations and clinical significance of coagulation and fibrinolysis parameters in patients with diabetes mellitus. Journal of Tongji Medical University, 18 (4), 233–235. doi: http://doi.org/10.1007/bf02886480

Ceriello, A. (1993). Coagulation activation in diabetes mellitus: the role of hyperglycaemia and therapeutic prospects. Diabetologia, 36 (11), 1119–1125. doi: http://doi.org/10.1007/bf00401055

Dresslerova, I., Vojacek, J. (2010). Diabetes mellitus and ischemic heart disease. Vnitr Lek, 56 (4), 301–306. Available at: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20465100


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Артериальная гипертензия и сахарный диабет 2 типа у больных метаболическим синдром: особенности влияния на липидный спектр / Кузин А. И. и др. // Артериальная гипертензи. 2014. № 9 (2). С. 67–70.

Каминский А. В., Самойлов А. А. Синдром инсулинорезистентности у больных на сахарный диабет 2 типу и его медикаментозная корекция // Клиническая ендокрнология и ендокринная хирургия. 2002.

Watkins P. J. ABC of diabetes. London: BMJ Pub. Group, 2003. 101 p.

Risk factors for coronary artery disease in non-insulin dependent diabetes mellitus: United Kingdom prospective diabetes study (UKPDS: 23) / Turner R. C. et. al. // BMJ. 1998. Vol. 316, Issue 7134. P. 823–828. doi: http://doi.org/10.1136/bmj.316.7134.823 

Serum Insulin and Inflammatory Markers in Overweight Individuals with and without Dyslipidemia / Barter P. et. al. // The Journal of Clinical Endocrinology & Metabolism. 2007. Vol. 92, Issue 6. P. 2041–2045. doi: http://doi.org/10.1210/jc.2006-2219 

Chiha M., Njeim M., Chedrawy E. G. Diabetes and Coronary Heart Disease: A Risk Factor for the Global Epidemic // International Journal of Hypertension. 2012. Vol. 2012. P. 1–7. doi: http://doi.org/10.1155/2012/697240 

Kishore P., Kim S. H., Crandall J. P. Glycemic Control and Cardiovascular Disease: What’s a Doctor to Do? // Current Diabetes Reports. 2012. Vol. 12, Issue 3. P. 255–264. doi: http://doi.org/10.1007/s11892-012-0268-5 

Кайдашев И. П. Nf-kb-сигнализация как основа развития системного воспаления, инсулинорезистентности, липотоксичности, сахарного диабета 2-го типа и атеросклероза // Международный эндокринологический журнал. 2011. № 3. URL: http://www.mif-ua.com/archive/article/17762

Мартышин О. О. Сахарный диабет и сердечно-сосудистые заболевания связаны с уровнем магния в крови // Український медичний часопис. 2017. URL: https://www.umj.com.ua/article/114861/saharnyj-diabet-i-serdechno-sosudistye-zabolevaniya-svyazany-s-urovnem-magniya-v-krovi

Северина А. С., Шестакова М. В. Нарушение системы гемостаза у больных сахарным диабетом // Сахарный диабет. 2004. № 1. C. 62–67.

Schneider D. J., Nordt T. K., Sobel B. E. Attenuated fibrinolysis and accelerated atherogenesis in type II diabetic patients // Diabetes. 1993. Vol. 42, Issue 1. P. 1–7. doi: http://doi.org/10.2337/diabetes.42.1.1 

Coagulation and Fibrinolysis Parameters in Type 2 Diabetic Patients with and without Diabetic Vascular Complications / Erem C. et. al. // Medical Principles and Practice. 2004. Vol. 14, Issue 1. P. 22–30. doi: http://doi.org/10.1159/000081919 

Wilson P. W. F., Meigs J. B., Sullivan L. Prediction of Incident Diabetes Mellitus in Middle-aged Adults: The Framingham Offspring Study // Archives of Internal Medicine. 2007. Vol. 167, Issue 10. P. 1068. doi: http://doi.org/10.1001/archinte.167.10.1068 

Multiple Risk Factor Intervention Trial Revisited: A New Perspective Based on Nonfatal and Fatal Composite Endpoints, Coronary and Cardiovascular, During the Trial / Stamler J. et. al. // Journal of the American Heart Association. 2012. Vol. 1, Issue 5. doi: http://doi.org/10.1161/jaha.112.003640 

King P., Peacock I., Donnelly R. The UK Prospective Diabetes Study (UKPDS): clinical and therapeutic implications for type 2 diabetes // British Journal of Clinical Pharmacology. 2001. Vol. 48, Issue 5. P. 643–648. doi: http://doi.org/10.1046/j.1365-2125.1999.00092.x 

Hyperinsulinemia, Hyperglycemia, and Impaired Hemostasis / Meigs J. B. et. al. // JAMA. 2000. Vol. 283, Issue 2. P. 221–228. doi: http://doi.org/10.1001/jama.283.2.221 

Баркаган З. С., Момот А. П. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза. Москва: Ньюдиамед, 2008. 289 с.

Баркаган З. С., Момот А. П. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза. Москва: Ньюдиамед, 2001. 296 с.

Лабораторная диагностика системы гемостаза / Козлов А. А. и др. Mосква: Литтерра, 2011. 136 с.

Asakawa H., Tokunaga K., Kawakami F. Elevation of fibrinogen and thrombin–antithrombin III complex levels of type 2 diabetes mellitus patients with retinopathy and nephropathy // Journal of Diabetes and Its Complications. 2000. Vol. 14, Issue 3. P. 121–126. doi: http://doi.org/10.1016/s1056-8727(00)00075-1 

Carr M. E. Diabetes mellitus: a hypercoagulable state // Journal of Diabetes and Its Complications. 2001. Vol. 15, Issue 1. 44–54. doi: http://doi.org/10.1016/s1056-8727(00)00132-x 

Protein C activation in NIDDM patients / Gabazza E. C. et. al. // Diabetologia. 1996. Vol. 39, Issue 12. P. 1455–1461. doi: http://doi.org/10.1007/s001250050598 

Haemostasis, cytoadhesive molecules (sE-selectin and sICAM-1) and inflammatory markers in non-insulin dependent diabetes mellitus (NIDDM) / Kvasnicka J. et. al. // Sb Lek. 1998. Vol. 99, Issue 2. P. 97–101. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/10536488

Variations and clinical significance of coagulation and fibrinolysis parameters in patients with diabetes mellitus / Junbin H. et. al. // Journal of Tongji Medical University. 1998. Vol. 18, Issue 4. P. 233–235. doi: http://doi.org/10.1007/bf02886480 

Ceriello A. Coagulation activation in diabetes mellitus: the role of hyperglycaemia and therapeutic prospects // Diabetologia. 1993. Vol. 36, Issue 11. P. 1119–1125. doi: http://doi.org/10.1007/bf00401055 

Dresslerova I., Vojacek J. Diabetes mellitus and ischemic heart disease. Vnitr Lek. 2010. Vol. 56, Issue 4. P. 301–306. URL: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/20465100







Copyright (c) 2019 Yuliya Zolotukhina

Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution 4.0 International License.

ISSN 2519-4798 (Online), ISSN 2519-478X (Print)