SOCIAL SERVICES: ARE CURRENT STATE SOCIAL AGENCIES READY TO PROVIDE THEM ON THE LEVEL OF LOCAL COMMUNITIES IN UKRAINE (SELECTIVE SURVEY)

Hanna Slozanska

Abstract


The transformation of Ukrainian society and the reformation of socio-political structure of the state are aimed at a creating of new administrative units – united territorial communities (UTCs), decentralization of power and budgets to the local level. In those conditions, according to the Concept of Reform of Local Self-Government and Territorial Organization of Power in Ukraine, local governments have special power to organize and provide quality, affordable social services for social protection and social assistance of the members of local communities. Due to these conditions, it is very important to evaluate whether existing social agencies are ready to provide needed social services for the members of local communities.
The aim of the article is to analyze the effectiveness of work of current state social agencies and evaluate the opportunities of providing quality and affordable social services for different categories of clients at the level of local communities due to the place of their living.
The research was held in 3 stages and was selective in nature. On the first stage the author analysis the scientific and methodical publications devoted to questions of social services standards and evaluation of their effectiveness; on the second stage – worked with departmental statistics, archives and legal social acts, materials of regional mass media about social services and the implementation of social policy in the field of social welfare. On the third stage the author analyzed data obtained in the result of social workers questioning. The data collection was carried out on the territory of the Ternopil region.
The results received by author show that current social agencies can’t provide quality and affordable social services at the level of local communities without being reformed. The same with social workers: they can work on the level of community only after special training. The author also gives the recommendation how to improve social services providing on the level of united territorial communities.

Keywords


: social worker; social agency; social services; united territorial communities; person in difficult situation.

References


Баришнікова, О. Є. (2011). Динаміка надання соціальних послуг державною службою зайнятості України. РИНОК ПРАЦI, 41.

Березін, О. В., Безпарточний, М. Г., & Нікілєва, Л. О. (2013). Механізми формування та методологія розвитку закладів і підприємств соціального обслуговування.

Бєлєвцова, Я. С. (2009). Якість–першооснова сфери соціальних послуг. Теорія та практика державного управління, (1), 310-315.

Головня, О. М. (2011). Соціальне обслуговування в контексті державної соціальної політики: проблеми та перспективи. Стратегія розвитку України. Економіка, соціологія, право., 2(4), 32-37.

Горемикіна, Ю. (2016). Моніторинг і оцінювання якості та ефективності соціальних послуг: прикладний аспект. Demography and Social Economy, (3 (28): 122–132.

Горемикіна, Ю. В. (2009). Проблеми розвитку недержавних організацій у сфері надання соціальних послуг. Демографія та соціальна економіка, (1), 161-168.

Горемикіна, Ю. В. (2010). Проблеми розвитку та реформування соціальних послуг в Україні.

Громади Тернопільської області. (2017). Отримано з http:// decentralization.gov.ua/areas/0352#communities.

Державна Служба Статистики України Головне Управління Статистики у Тернопільській області. Чисельність наявного населення Тернопільської області (2016). Отримано з http://www.te.ukrstat.gov.ua/ files/Bul/nm_z1_2015.pdf.

Децентралізація влади. (2017). Отримано з http://decentralization. gov.ua/library/category/tag/manuals.

Дубич, K. В. (2015). Реформи соціальних послуг в Україні: сучасний стан і проблеми впровадження. Аспекти публічного управління, 3(3/17).

Дьяченко, В. (2007). Концептуальні засади реформування системи соціальних послуг в Україні. Соціальна політика і соціальна робота, (1), 5-16.).

Звіт-моніторинг системи соціальних послуг в Україні. (2015). Отримано з http://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/operations/ projects/democratic_governance/support-to-social-sector-reform.html.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні». (1997). Отримано з http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2% D1%80.

Закон України «Про співробітництво територіальних громад». (2014). Отримано з http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1508-18.

Закон України «Про соціальні послуги». (2003). Отримано з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/966-15.

Іванова, О., & Semigina, T. (2000). Система соціального обслуговування та соціальних служб в Україні.

Качан, Л. Н. (2007). Якісні соціальні послуги: професійність, адресність, доступність. Соц. захист: щомісяч. інформ. та наук.-виробн. журн, (11), 19-20.

Кулачок, Л. В. (2006). Надання соціальних послуг в Україні: реалії та перспективи. Право і безпека, (5,3), 125-128.

Міщенко, К., Дорошенко, К., & Журавська, В. (2007). Інноваційна модель стандартизації управління у сфері надання соціальних послуг. Соціальна політика, соціальна робота й охорона здоров’я: як Україні досягти європейського рівня якості послуг, 67-70.

Методичні рекомендації щодо виконання власних (самоврядних) повноважень об’єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення. (2016). Отримано з http://www.mlsp.gov. ua/labour/control/uk/publish/article?art_id=186204&cat_id=107177.

Методичні рекомендації щодо організації соціального замовлення соціальних послуг. (2016). Отримано з http://www.mlsp.gov.ua/ labour/control/uk/publish/article;jsessionid=2BDA1CEDC834170B8E7B54D2351B019D.app1?art_id=189222&cat_id=102036.

Наказ Міністерства соціальної політики України «Методичні рекомендації щодо діяльності об’єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей». (2016). Отримано з http://www.msp.gov.ua/timeline/Decentralizaciya-vladi-.html.

Павленок, П. Д. (2000). Краткий словарь по социологии, 432.

Павлишина, Н. Б. (2013). Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) як суб’єкт соціальної роботи з людьми похилого віку. Соціальна робота в Україні: теорія і практика, (3-4), 118-124.

Павлюк, К. В. (2010). Розвиток системи надання державних соціальних послуг вразливим верствам населення та її фінансове забезпечення. Science, (3), 19.

Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції реформування системи соціальних послуг». (2012). Отримано з http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/178-2007-%D1%80.

Сахарук, О. П. (2012). Підвищення ролі органів місцевого самоврядування в наданні соціальних послуг членам територіальної громади. Державне управління: теорія та практика, (1), 56-65.

Семигіна, Т. В. (2007). Організація надання соціальних послуг на рівні громади як загальна тенденція розвитку соціальної роботи. Соціальна політика, соціальна робота й охорона здоров’я: як Україні досягти європейського рівня якості послуг, 35-39.

Семигіна, Т. В. (2007). Соціальні послуги в Україні: сьогодення та перспективи. К.: Вид-во ВК “Зірка”, Проект Тасіс “Посилення регіональних соціальних служб.

Синчук, С. М., Буряк, В. Л. (2003). Право соціального забезпечення України: навч. посіб., К : Т-во ≪Знання≫, КОО, 306.

Слозанська, Г. І. (2016). Діяльність фахівця із соціальної роботи з надання соціальних послуг населенню у територіальній громаді. Збірник наукових праць [Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна»], (12), 113-119.

Слозанська, Г. І. (2017). Правове забезпечення процесу надання соціальних послуг в умовах об’єднаної територіальної громади. Обліково-аналітичне забезпечення розвитку місцевих громад: збірник тез доповідей Міжнародної науково-практичної конференції, 110-113.

Слозанська, Г. І. (2017). Упровадження посади фахівця із надання соціальних послуг населенню в умовах об’єднаної територіальної громади: труднощі, що виникають. Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка, 1 (306), 264-276.

Слозанська, Г. I. (2016). Забезпечення доступу до соціальних послуг в умовах об’єднаних територіальних громад. Social Work And Education, 3(2), 92-102. Отримано з http://journals.uran.ua/swe/article/view/93656/ 102453.

Сташків, Б. (2005). Соціальне обслуговування у системі соціального забезпечення: правові питання. Право України. (1), 76-79.

Устинов, А. В. (2013). До боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом і туберкульозом в Україні активно долучаються громадські організації. Український медичний часопис.

Фесенко, А. М., & Бондарець, Б. Б. (2012). Дієвість системи соціальних гарантій в Україні: критичний аналіз. Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Сер.: Соціологія, (184, Вип. 172), 106-110.

Халецька, А. А. (2009). Розвиток системи державних і недержавних соціальних служб: проблеми соціальної політики. Економіка та держава, (7), 80-82.

Шкільняк, М., Мельник, А., Желюк, Т., Дудкіна, О., & Попович, Т. (2017). Oрганізація співробітництва територіальних громад в умовах адміністративно-територіальної реформи. Вісник Тернопільського національного економічного університету, (1), 140-144.

Черкашина, Т. О. & Черкашина, Т. А. (2010). Недержавні громадські організації як суб’єкт надання соціальної допомоги населенню.

Чисельність наявного населення Тернопільської області за 2016 рік: Статистичний бюлетень/Головне управління статистики у Тернопільській області. (2017). Отримано з http://www.te.ukrstat.gov.ua/files/Bul/ks_z1_ 2016.pdf.

Эффективность деятельности учреждений соціального обслуживания населения. Выборочное обследование учреждений соціального обслуживания населения в трех регионах Российской Федерации. (1997).

Lawrence, T. B., Suddaby, R., & Leca, B. (Eds.). (2009). Institutional work: Actors and agency




Copyright (c) 2017 Hanna Slozanska

Creative Commons License
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.