Мовний етикет у практиці переговорного процесу

Анотація

Мета. Розглянути мовний етикет у діловому спілкуванні, який сприяє оптимізації міжособового спілкування та ґрунтується на загальній культурі мови як складного соціального явища, що нівелює ті якості характеру та поведінки його учасників, які заважають взаєморозумінню під час обміну думками, поглядами.

Методика. Проведені дослідження прийомів мовного етикету в діловому спілкуванні спрямовані на оптимізацію етично-психологічної атмосфери ділових переговорів. Проаналізовано стереотипи мовної поведінки, що реалізовуються в словесних виразах, сприяючих уніфікації міжособових відносин, інтенсифікації обміну інформації в процесі проведення переговорів і спілкування.

Результати. У широкому сенсі слова мовний етикет характеризує практично будь-який успішний акт комунікації. Тому мовний етикет пов'язаний з так званими постулатами мовного спілкування, які роблять можливим і успішним взаємодію учасників комунікації. До постулатів мовного спілкування відносяться: постулати якості (повідомлення не повинне бути помилковим або таким, що не має під собою належних підстав), кількості (повідомлення не повинне бути ні дуже коротким, ні дуже просторовим), ставлення (повідомлення повинне бути релевантним для адресата) і способу (повідомлення повинне бути ясним, чітким, не містити незрозумілих для адресата слів і виразів). Порушення одного або декількох з цих постулатів тією або іншою мірою спричиняє комунікативну невдачу. Показово, що навіть за такої утилітарної постановки завдання доводиться розглядати вимоги мовного етикету як необхідні умови успішної комунікації, тим більше, що ці вимоги значущі для повідомлень, які мають інші функції: налагодження міжособових контактів, залучення слухачів на свій бік і т. ін. У цих випадках постулати ввічливості неминуче виходять на передній план. Вивчення мовного етикету має особливе значення у сфері лінгвістики, теорії і історії культури, етнографії, країнознавства, психології та інших гуманітарних дисциплін. Етикет, якщо розуміти його як встановлений порядок поведінки, допомагає уникати помилок або виправити їх доступними, загальноприйнятими способами в процесі переговорів з діловими партнерами. Тому основну функцію етикету ділової людини можна визначити як формування таких правил поведінки в суспільстві, які сприяють взаєморозумінню людей у процесі спілкування. Етика ділового спілкування взагалі та ділові переговори зокрема відносяться до науки етиці – науки про моральність і мораль, відносини між людьми і обов'язки, які обумовлені цими відносинами. Усі люди є різними та по-різному сприймають ситуацію, у якій вони опиняються. Відмінності у сприйнятті часто призводять до того, що люди не мають спільної думки щодо певної ситуації. Ця незгода виникає тоді, коли ситуація має конфліктний характер. Конфлікт визначається тим, що свідома поведінка однієї зі сторін зачіпає інтереси іншої сторони. Найчастіше конфлікт вирішують методом переговорів, ділової бесіди. Володіння правилами ділового етикету в сучасному бізнес-суспільстві не пережиток минулого, а обов'язкова вимога. Від того, наскільки ми вміємо бути своїм у будь-якій, навіть найнестандартнішій ситуації, залежить якість і кількість наших ділових контактів, а отже, і результат нашої бізнес-діяльності.

Наукова новизна. Доведено, що мовний етикет відіграє одну з головних ролей в процесі ділового спілкування, забезпечуючи успіх ділової комунікації в найкоротший строк.

Практична значущість. Практична значущість статті полягає у визначенні призначення мовного етикету в діловому спілкуванні та його значення у проведенні переговорів з діловими партнерами, регулюванні тривалості їх перебігу і формуванні стереотипів поведінки учасників комунікації.

Ключові слова: мова, етикет, спілкування, культура, поведінка, соціальне явище.