Аналіз ресурсів водосховищ та ставків Львівської області
Ключові слова:
гідролого-географічні дослідження, водні ресурси, водосховища, ставки, Львівська областьАнотація
Мета. Подати різноаспектну характеристику водосховищ і ставків Львівщини. Методи. Загальноприйняті методи і методики природничо-географічних та гідролого-географічних досліджень. Використовуються також підходи, прийняті у дослідженнях з проблематики раціонального природокористування. Результати. Обґрунтовується актуальність географічних досліджень водосховищ і ставків, які є підсистемою водних ресурсів регіону. У Львівській області нараховується 20 водосховищ (в Україні – 968 водосховищ). У межах річкового басейну Дністра знаходиться 55 %, Західного Бугу – 25 % і Сяну 20 % від усіх водосховищ Львівщини. За кількістю ставків Львівська область займає четверте місце в Україні. Всього у регіоні нараховується 3085 ставків. Ці водойми – водосховища та ставки, мають велике господарське значення, а також є важливими для водності території. Висновки. Для підтримання нормального функціонування водосховищ і ставків вкрай потрібні їхні всебічні природничо-географічні, зокрема гідролого-географічні дослідження.
Посилання
Водне господарство в Україні / За ред. А. В. Яцика, В. М. Хорєва. К.: Генеза, 2000. 456 с.
Водний фонд України: Штучні водойми – водосховища і ставки: довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. К.: Інтерпрес, 2014. 164 с.
Садовий В., Крута Н., Вишневський В. Водогосподарський комплекс Львівської області. Водне господарство України. Київ, 2014. № 1 (109). С. 19-23.
Ільїн Л. В. Озера та штучні водойми Західного регіону України. Гідрологія, гідрохімія і гідроекологія: К. : ВГЛ «Обрії», 2005. Т. 7. С. 213-218.
Ільїн Л. В. Ставки України: ресурси й особливості поширення. Наукові записки Вінницького держ. пед. ун-ту імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія, 2007. Вип. 13. С. 89-94.
Козловський Б. І., Садовий В. М., Крута Н. С. Водні ресурси Львівської області. Львів: ЗУКЦ, 2013. 100 с.
Кукурудза С. І., Перхач О. Р. Використання та охорона водних ресурсів. Львів: ЛНУ імені Івана Фран-ка, 2009. 304 с.
Перхач О. Р. Використання ресурсів водосховищ та ставків Львівської області. Природні ресурси регі-ону: проблеми використання, ревіталізації та охорони: матер. міжнар. наук. сем. (Львів, 5-7 жовтня 2018 р.). Львів, 2018. С. 282-287.
Перхач О. Р. Озера й водойми Львівської області. Львівська область: природні умови та ресурси. За ред. М. М. Назарука. Львів: Видавництво Старого Лева, 2018. С. 204-210.
Половка О. Основні етапи та напрями формування наукових досліджень гідрології суші (на прикладі історії будівництва водосховищ в Україні). Вісник Київського нац. ун-ту імені Т. Шевченка. Серія: Географія, 2017. С. 169-173.
Шищенко П. Г., Гавриленко О. П. Геоекологія: термінологічно-тлумачний словник. Київ: Дірект Лайн, 2016. 412 с.
Водосховища Львівської області. URL: http://deplv.gov.ua/diialnist-departamentu/vodni-resursy/vodoskhovyshcha (дата звернення: 05.01.2019).
Стави Львівської області. URL: http://lviv.davr.gov.ua/sites/default/files/files (дата звернення: 05.01.2019).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
