Оцінка головних чинників замулення підхідного канала порту Азовсталь (м. Маріуполь, Україна)

Автор(и)

  • М. А. Берлінський Одеський державний екологічний університет, Ukraine
  • М. О. Сагайдак Одеський державний екологічний університет, Ukraine

Ключові слова:

Азовське море, річковий стік, процес замулення гирлових портів України

Анотація

Мета. Фізико-хімічні процеси гирлового узмор'я великих річок, до яких відносяться Дон і Кубань, лімітують транспортні можливості основних портів Азовського моря в результаті заносимості зваженою речовиною, що безперервно надходить. Падіння глибин в акваторіях портів і на підхідних каналах одна з ключових проблем функціонування портів. З потребами судноплавства нерозривно пов'язані днопоглиблювальні роботи і дампінг ґрунту, що витягується, також як саме судноплавство пов'язане з потребами світового господарства. Як неможливо відмовитися від судноплавства, так неможливо відмовитися і від своєчасного проведення днопоглиблювальних робіт. З цієї причини мета роботи полягає в можливій оцінці виробництва днопоглиблювальних робіт для перспектив експлуатації гирлових портів України в Азовському морі. Мета роботи полягає в оцінці замулювання підхідних каналів для перспектив експлуатації гирлових портів України в Азовському морі і планування днопоглиблювальних робіт у майбутніх періодах. Методи. Виконано порівняльний аналіз сучасних гідрометеорологічних умов, в тому числі домінуючий вплив вітрової діяльності, швидкість і напрямок течій за фактичними даними, прозорість морської води, витрати р. Кальміус. Були вивчені доступні знімки супутників дистанційного зондування Землі компанії DigitalGlobe і дані результатів днопоглиблення, яке періодично виконувалося для підтримки глибин на морському підхідному каналі в акваторію порту. Також використані сучасні та ретроспективні дані батиметричних зйомок із застосуванням технологій ГІС обробки для зіставлення результатів, а також стандартні методики статистичної обробки даних. Результати. За розглянутий період були вивчені знімки супутників дистанційного зондування Землі компанії DigitalGlobe. Було виявлено антропогенний вплив на глибини в досліджуваному районі. Для порівняння глибин в районі естуарію річки Кальміус були визначені точки (позиції промірного поста) порівняння глибин на постійних профілях підхідного каналу порту Азовсталь. Аналіз даних прямих вимірювань і графічного матеріалу показав стійке падіння глибин, тобто перманентне замулення морського підхідного каналу. При цьому, прямої статистичної залежності між падінням глибин і обсягом надходження зважених речовин зі стоком р. Кальміус не відзначено. Досить очевидно, що основний винос і седиментацію зважених речовин в даному районі визначає стік р. Дон, незрівнянно більший у порівнянні з обсягом стоку р. Кальміус, тобто, верхня межа максимальної седиментації 5–7‰ збігається з районом досліджуваної акваторії, де теоретично слід очікувати акумуляцію донних відкладень. Висновки. При порівнянні стоку р. Кальміус з глибинами на підхідному каналі порту Азовсталь, в районі естуарію річки, не виявлено достовірного статистичного зв'язку. Необхідний більш тривалий період отримання даних для порівняння стоку р. Кальміус з глибинами на підхідному каналі порту Азовсталь для виявлення взаємозв'язків і тенденцій. Сток р. Дон значно деформований під впливом антропогенних факторів і пошук закономірності можуть позначатися виключно за даними прямих вимірювань, які досить лімітовані. Проте, скорочення стоку і, тим самим прямий вплив на заносимість досліджуваної акваторіі визначає необхідність і технологічну доступність виконання днопоглиблювальних робіт при значно менших витратах на сучасному етапі.

Біографія автора

М. А. Берлінський, Одеський державний екологічний університет

д-р геогр. наук, проф.

Посилання

Гордеев В.В. Речной сток в океан и черты его геохимии. М.: Наука, 1983. 160 с.

Berlinsky N., Bogatova Yu., Garkavaya G. Estuary of the Danube. The Handbook of Environmental Chemistry. – Springer-Verlag: Berlin-Heidelberg, 2006. Vol. 5, Part H (Estuaries). P. 233–264.

Распределение стока. URL: http://azniirkh.ru/wp-content/uploads/2017/08/RaspredelenieStokovStokov.jpg (дата звернення: 05.01.2019).

Фомин В.В., Полозок А.А., Фомина И.Н. Моделирование циркуляции вод Азовского моря с учетом речного стока. Морской гидрофизический журнал, 2015. No 1. С. 17–28.

Министерство обороны СССР. Лоция Азовского моря. М., 1985. 159 с.

Современные опасные экзогенные процессы в береговой части Азовского моря: монография под ред. Л.А. Беспаловой. Южный федеральный университет. Ростов Дон, 2015. 323 с.

Чепурна В.Ю., Гаврилюк Р.В. Зміни льодового режиму в Азовському морі в останній кліматичний період. Матеріали ІІІ міжнародної конференції молодих вчених ОДЕКУ від 22 березня 2018 р. Одеса. ТЕС, 2018. С. 245–246.

Азовское море. URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Азовское_море (дата звернення: 15.01.2019).

Морской порт «Азовсталь». URL: https://graintrade.com.ua/ru/port/morskij-port-azovstal-id1904 (дата звернення: 15.01.2019)

Еремеев В.Н., Андрианова О.Р., Скипа М.И. Особенности колебаний уровня внутренних морей Ат-лантического океана. Вісник ОНУ. Сер.: Географічні та геологічні науки, 2017. Т. 22, вип. 2. С. 11–28.

Permanent Service for Mean Sea Level. URL: http://www.psmsl.org/ (Дата звернення 25.09.2017)

Муращенкова Н.В. Оценка характеристик речного стока в изменяющихся природно-хозяйственных условиях. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата технических наук. М., 2007. 28с.

##submission.downloads##