Техногенний вплив складу золошлакових відходів Зміївської теплоелектростанції на педосферу

Автор(и)

  • О. В. Крайнюк Харківський національний автомобільно-дорожній університет, вул. Ярослава Мудрого, 25, Харків, 61000, Україна,, Ukraine http://orcid.org/0000-0001-9524-040X
  • Ю. В. Буц Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, проспект Науки, 9A, Харків, 61000, Україна, Ukraine http://orcid.org/0000-0003-0450-2617
  • Р. В. Пономаренко Національний університет цивільного захисту України, вул. Чернишевська, 94, м. Харків, 61023, Україна, Ukraine http://orcid.org/0000-0001-8445-8251
  • В. В. Барбашин Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, вул. Маршала Бажанова, 17, Харків, 61002, Україна, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-3262-8305
  • П. І. Лоцман Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, вул. Валентинівська, 2, Харків, 61168, Україна , Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9894-5728

Анотація

Для визначення забруднення ґрунтів поблизу золо-відвалу здійснено аналізи ґрунту на відстані 0…100 метрів. Встановлено  зменшення концентрації ВМ у ґрунті з відстанню від золошлаковідвалу. На відстані до 100 метрів від відвалу спостерігається перевищення ГДК у ґрунті за вмістом Ni, Cu, As, Cr. Коефіцієнт концентрації перевищує одиницю для Cr, As, Cu, Cd, Ni. Лише на відстані понад 100 метрів вміст Pb та Zn досягає фонових значень. Коефіцієнт синергетичного впливу важких металів становить 26,64 (у ґрунті золовідвалу), далі зменшується, але навіть на відстані 100 метрів становить 11,23, тобто на відстані 0…100 м від золошлаковідвалу не виконується умова не перевищення коефіцієнту сумарної дії одиниці. Встановлено, що Cu, Ni, Zn і Cr характеризуються низькою рухливістю у ґрунті поблизу золо-відвалу, через що вони акумулюються в екосистемі поряд з золовідвалом, що пояснюється нейтральними і слабко-лужними значеннями рН ґрунту (рН=8,0…8,5). Співвідношення мінеральних фаз і скла нестійке, проте слід зазначити переважання у золо-шлаку алюмосиликатів, силікатів кальцію і скла. Сполуки ВМ приурочені в основному до аморфізованих глинистих агрегатів і сажисто-вуглецевим утворенням золи, в меншій мірі до шлакового скла та ще менше до зерен кварцового піску.

Вирішення проблеми утилізації золошлакових відходів слід віднайти у виробництві будівельних матеріалів, у дорожньому будівництві, але необхідно вивчати склад золошлаків і вірогідність міграції ВМ залежно від умов використання. 

Біографії авторів

О. В. Крайнюк, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, вул. Ярослава Мудрого, 25, Харків, 61000, Україна,

канд. техн. наук, доц., доцент кафедри метрології та безпеки життєдіяльності

Ю. В. Буц, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, проспект Науки, 9A, Харків, 61000, Україна

д-р техн. наук, проф., завідувач кафедри  технологій та безпеки життєдіяльності

Р. В. Пономаренко, Національний університет цивільного захисту України, вул. Чернишевська, 94, м. Харків, 61023, Україна

д-р техн. наук, старший науковий співробітник, заступник начальника кафедри пожежної та рятувальної підготовки

В. В. Барбашин, Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, вул. Маршала Бажанова, 17, Харків, 61002, Україна

канд. техн. наук, доц., доцент кафедри охорони праці та безпеки життєдіяльності

П. І. Лоцман , Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, вул. Валентинівська, 2, Харків, 61168, Україна

канд. геогр. наук, доц., доцент кафедри кафедри суспільно-економічних дисциплін і географії

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-24