ОЦІНКА РІВНЯ НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ ПРИРОДНИХ ЛАНДШАФТІВ ПЕСТИЦИДІВ, ЗНЕШКОДЖЕНИХ ФОТОХІМІЧНИМ МЕТОДОМ (рос.)
Ключові слова:
пестициди, знешкодження, фотоліз, УФ-опромінення, гербіцид прометрин, інсектицид рогор, рівень токсичності, біотестування, тест-об'єкт, показник токсичностіАнотація
Представлено результати експериментів з визначенням рівнів токсичності пестицидів - гербіциду прометрину та інсектициду рогору, які піддавалися дії УФ-опромінення з метою їх знешкодження. В експериментах використовували систему біотестів, яка заснована на реєстрації реакцій тест-об’єктів, представницьких для водних і наземних екосистем. Встановлено, що після обробки пестицидів фотохімічним методом рівень їх токсичності знижується від 2 до 62,5 разів для гербіциду прометрину і від 2 до 20 разів для інсектициду рогоруПосилання
Ткаченко С. Й. Проблеми і можливі засоби захисту довкілля від токсичної дії заборонених та некондиційних пестицидів./ С. Й. Ткаченко, Г. О. Дензанов. // Екологічний вісник. – 2003. - №1-2. - С.14-16.
Підліснюк В. В. Заборонені та непридатні до використання пестициди: стан та проблеми / В. В. Підліснюк, Т. Р. Стефановська. // Безпека життєдіяльності. – 2004. - №6. – С. 23-28.
Юрченко А. І. Проблеми та засоби знешкодження залишків пестицидів на території складів агрохімікатів / А. І. Юрченко, А. І. Бреславець, О. Г. Предместніков. // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки. Збірник наукових праць. Х.: Райдер. – 2009. – С. 202-209.
Сучасні екологічно чисті технології знеза-раження непридатних пестицидів: Монографія/ Під ред. Петрука В. Г. – Вінниця: Універсум-Вінниця, 2003. – 253с.
Екологічні аспекти термічного знешко-дження непридатних отрутохімікатів: Моногра-фія/Під ред. Петрука В. Г. – Вінниця: Універсум-Вінниця, 2005. – 254с.
Панин М. С. Химическая экология / М. С. Панин./ Семипалатинск, 2002.,- 852с.
Біотестування у водоохоронній практиці / під ред. Крайнюкової А.М. – К., 1997. – 347с.
ДСТУ 4173-2003 Якість води – Визначення гострої летальної токсичності на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lslljeborg (Cladocera, Crustacea) (ISO 6341:1996, MOD).
ДСТУ 4174-2003 Якість води – Визначення сублетальної та хронічної токсичності на Daphnia magna Straus та Ceriodaphnia affinis Lslljeborg (Cladocera, Crustacea) (ISO 10706:2000, MOD).
ДСТУ 4075-2001 Якість води – Визна-чення гострої летальної токсичності хімічних речовин та води на прісноводній рибі [Brachydanio rerio Hamilton-Buchanan (Teleostei, Cyrinidae)] Напівстатичний метод (ISO 7346-2:1996, MOD).
ДСТУ 11269-2002 Якість грунту – Визначення впливу забруднюючих речовин на флору грунтів. Частина 2: Вплив хімічних речовин на проростання і ріст вищих рослин (ISO 11269-2:1995, IDT).
ДСТУ 4166:2003 Якість води. Випробу-вання за пригніченням росту прісноводних водоростей Scenedesmus subspicatus, Scenedesmus quadricauda і Selenastrum capricornutum (ISO 8692:1989, MOD). – Київ: Держспоживстандарт України, 2004.
Методика визначення токсичності дон-них відкладів на комахах Chyronomus dorsalis Meigen. Затв. УкрНДІЕП Мінекобезпеки України від 26.05.97.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
