Стан фітоценозу у парку природи «Беремицьке»
Ключові слова:
флора, рідкісні рослини, «ревайлдінг», відновлення територій, «Беремицьке»Анотація
Мета. Ботанічний аналіз наявної рослинності на території парку природи «Беремицьке» для подальшого районування та виділення окремих територій, на яких планується відтворення первісного стану фітоценозу.
Методи. Польові методи дослідження для аналізу таксономічного складу флори на території парку, картографічні методи для районування місцевості та історичний аналіз використання земель парку колишніми землевласниками.
Результати. Проведений моніторинг флори показав, що на досліджуваних територіях переважали адвентивні та синантропні види, зокрема на лучно-степових ділянках переважала інвазійна та синантропна рослинність представлена Ambrosia artemisiifolia, Asclepias syriaca, Amaranthus retroflexus, Arctium lappa, Sonchus arvensis, Tanacetum vulgare, Medicago lupulina, Verbascum phlomoides, Urtica dioica. Серед дерев’яних форм переважали Betula pendula, Robinia pseudoacacia, Picea abies, Pinus sylvestris, Pinus sylvestris Populus nigra, Alnus glutinosa, Carpinus betulus. Серед рідкісних рослин були виявленні скупченням Iris sibirica, на окремих лучно-болотних ділянках. Розроблена схема парку та визначено початкові точки на яких планується відтворення флори.
Висновки. Видовий склад фітоценозу показав переважання інвазійних видів рослинності в окремих ділянках парку. Віднайдені місця зростання зникаючого виду Iris sibirica, в подальшому дозволить спроектувати нові екологічні стежки на території парку та провести його реінтродукцію на інші придатні ділянки. Отриманні дані дозволять розробити схему відновлення первісного флористичного біорізноманіття на території парку з урахуванням виявлених особливостей.
Посилання
Didukh, Y. (2009). Red Book of Ukraine. Plant life. Kyiv: Global Consulting (in Ukrainian).
Andrienko, T. (1997). Rare and useful flora plants of Chernihiv region in nature and culture. Kyiv: Phytosociocenter (in Ukrainian).
Andrienko, T. L., Lukash, O. V., Pryadko, O. I. (2007). Rare species of vascular plants of Chernihiv region and their presence in the nature reserves of the region. Conservation business in Ukraine, 13(1-2), 33-38 (in Ukrainian).
Department of Ecology and Natural Resources of Chernihiv Regional Administration. Report on the state of the PFP in the Chernihiv region in 2019. Retrieved from http://eco.cg.gov.ua/index.php?id=16893&tp=1&pg= (in Ukrainian).
Hoogendoorn, G., Meintjes, D., Kelsom, C. & Fitchett, J. (2019). Tourism as an incentive for rewilding: the conversion from cattle to game farms in Limpopo province, South Africa. Journal of Ecotourism, 18(4), 309-315. https://doi.org/10.1080/14724049.2018.1502297
Hall, Michael C. (2019). Tourism and rewilding: an introduction – definition, issues and review. Journal of Ecotourism, 18(4), 297-308. https://doi.org/10.1080/14724049.2019.1689988
Lorimer, C., Sandom, P., Jepson, C. & Doughty Kirby, M. Rewilding: Science, practice, and politics (2015). J. Annual Review of Environment and Resources, (40), 39-62. https://doi.org/10.1146/annurev-environ-102014-021406
Datko, L.V. & Maistrenko, M. I. (2012). Ecological and economic aspects of sustainable land use for soil fertility reproduction. Soil fertility protection, (8), 24-39 (in Ukrainian).
Konischuk, V. V, Konishchuk, M. O, Bulgakov, V. P, Bobryk, I. V., et all (2015). Soil fertility and ways of preserving their ecological stability in Chernihiv Polissya. Agro-ecological journal, (1), 76-83 (in Ukrainian).
Yashchenko, P. & Nadorozhnyak, O. (2003). Silvation as a process and factors of renaturalization of natural ecosystems in Western Polesie. Forest Research in Ukraine, Scientific Bulletin, 3 (13), 171-175 (in Ukrainian).
Levykin, S., Chibilev, A., Kazachkov, G., Yakovlev, I., Chibileva, V. & Grudinin, D. (2017). The concept of territorial protection of the Novosibirsk archipelago based on the development of ideas of rebuilding and Pleistocene park. Bulletin of the Orenburg Scientific Center of the Ural Branch of the Russian Academy of Sciences, (4). Retrieved from http://elmag.uran.ru:9673/magazine/Numbers/2017-4/Articles/LSV-2017-4.pdf (in Russian).
Donlan, C. J. et al. (2006). «Pleistocene Rewilding»: an optimistic agenda for twenty-first century conserva-tion». The American Naturalist, (1), 22.
Svenning, J. C. (2002). A review of natural vegetation openness in north-western Europe. Biological Conser-vation, (104), 133-148.
Rubenstein, D., Rubenstein, D., Sherman, W. & Gavin, T. (2006). Pleistocene Park: Does re-wilding North America represent sound conservation for the 21st century? Biological Conservation, 132(2), 232-238.
Galetti, M. (2004). Parks of the Pleistocene: Recreating the cerrado and the Pantanal with megafau-na. Natureza e Conservação, 2 (1), 93–100.
Pellis, Arjaan (2019). Reality effects of conflict avoidance in rewilding and ecotourism practices the case of Western Iberia. Journal of Ecotourism, 18(4), 316-331. https://doi.org/10.1080/14724049.2019.1579824
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License 4.0 International (CC BY 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
