РЕЛІГІЙНО-ЕСТЕТИЧНИЙ ДІАЛОГІЗМ І СИНКРЕТИЗМ В АРХІТЕКТУРІ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2014.138286Ключові слова:
духовна культура, архітектура, українське козацтво, козацьке бароко, барокова протоестетика, православна релігія, релігійно-естетичний синкретизмАнотація
Розглядаються особливості барокової архітектури Придніпров’я; аналізується роль православ’я в культурно-мистецьких процесах, що відбувалися в Україні у XVIІ–XVIIІ ст. під впливом спільноєвропейських тенденцій епохи Бароко та феномена українського козацтва; досліджується вплив естетичних ідей на формування козацької архітектури; піддаються стильовому аналізу пам’ятки архітектури козацького бароко, завдяки яким можна стверджувати про її автентичність та самобутність. Автор доходить висновку, що унікальність архітектури українського козацтва полягає в одночасному накладанні культурно-історичних, стильових і народних традицій на художньо-естетичні тенденції, характерні для стилю бароко, що зумовило діалогізм естетики та релігії в архітектурній образності козацького часу в Україні.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
