АРХЕТИП І АРХЕТИПНИЙ ОБРАЗ: ПРОБЛЕМИ ТЕРМІНОЛОГІЇ У ДОСЛІДЖЕННЯХ КУЛЬТУРИ

Автор(и)

  • Lyudmila Gotz

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138721

Ключові слова:

культурологія, психоаналітична культурологія, культурна універсалія, архетип, архетипний образ, характеристики архетипу, К.-Г. Юнг.

Анотація

Мета роботи. Дослідження архетипу як універсалії культури у контексті поняттєвого апарату сучасної культурології покликано привернути увагу до проблеми невиправданого розширення тлумачень поняття "архетип" та частої підміни понять "архетип" та "архетипний образ". Запропоновані розробки покликані запобігти некоректному розумінню і використанню термінів К.-Г. Юнга дослідниками, що посилаються на його теорію, полегшити виявлення архетипів і їх диференціацію від зовні схожих на них явищ. Методологія дослідження полягає в застосуванні семантичного і термінологічного аналізу текстів К-.Г. Юнга з метою виявлення сенсових патернів термінів і головних ідей, а також компаративного, історико-логічного методів. Зазначений методологічний підхід дає змогу піддати аналізу, розкрити й нагадати
значення термінів автора теорії архетипів. Наукова новизна полягає у вдосконаленні гносеологічного апарату гуманітарних наук шляхом створення розгорнутої за змістом та стислої за формою експлікації характерних рис архетипу з праць К.-Г. Юнга та у вдосконаленні визначення таких явищ, як "архетип" та "архетипний образ". Висновки. Поняття "архетип" розглянуто як базисну, універсальну категорію культури, яка все ще потребує усвідомлення та уточнення сенсових меж у науках про культуру, мистецтво. Архетипами варто вважати тільки явища, які відповідають критеріям, розробленим К-.Г. Юнгом. Подальше розширення терміна "архетип" ми вважаємо необґрунтованими й недоречними, адже вони нівелюють універсальність "прообразу", висхідного для безлічі "архетипних образів" К.-Г. Юнга.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-11

Номер

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення