Антропогенезисна тріада "мозок – мислення – мова" як культурологічна детермінанта

Автор(и)

  • Yan Kapranov

DOI:

https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138726

Ключові слова:

антропогенезисна тріада "мозок – мислення – мова", культурологічна детермінанта, представники роду Homo, олдувайська культура, аббевільська культура.

Анотація

Мета роботи. Робота присвячена дослідженню антропогенезисної тріади "мозок – мислення – мова" як культурологічної детермінанти, що дає змогу, припустити можливий ареал розселення перших представників роду Homo, а також їхні зв’язки з олдувайською культурою, тобто культурою гальок і / або аббевільською (шельською,
ранньоашельською) культурою. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні історико-культурологічного методу із залученням даних археології й лінгвоантропології. Наукова новизна роботи полягає у представленні порівняно нових археологічних даних, які дають підстави говорити про латералізацію мозку гомінідів, тобто поча-
ток абстрактного мислення, розвиток другої сигнальної системи (мови), формування свідомої і цілеспрямованої трудової діяльності, включаючи виготовлення знарядь праці, які належать до олдувайської культури і / або аббевільської культури. Висновки. Територія Африканського континенту, яку гіпотетично окреслено як "колиска людс-
тва", вважається наразі найбільш вірогідним ареалом розселення перших представників роду Homo; підтверджено, що археологічні знахідки раннього (нижнього) палеоліту є знаряддями праці олдувайської культури, або культури гальок; установлено, що роль прогресу технології у ранніх архантропів належить аббевільській (шельсь-
кій, ранньоашельській) культурі, що виготовляли кам’яні знаряддя й володіли мовою початкової стадії розвитку, яку називають гомінідною мовою / мовою гомінідів.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-05-11

Номер

№ 4 (2017)

Розділ

Відгуки. Рецензії. Повідомлення

Ліцензія

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.