"Perpetuum mobile" В. Мужчиля як зразок концептуалізму в музиці початку ХХІ століття
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2017.138846Ключові слова:
ідея, інтертекст, концепція, метод, мислення, перформанс, символ.Анотація
Мета дослідження. Статтю присвячено визначенню принципів концептуального мислення як феномена художньої свідомості. Методологія дослідження спирається на інтерпретативно-семантичний аналіз хорового перформансу В. Мужчиля, за допомогою якого можливо виявити символічний підтекст, прихований композитором
твору, і творчо його інтерпретувати. Наукова новизна отриманих результатів в обґрунтуванні нетрадиційного трактування "perpetuum mobile" як quasi-жанру. Висновки. Визначено основні позиції концептуалізму в творчості В.С.Мужчиля, виходячи з досвіду спілкування автора статті з учителем. Виявлено троїчність музичної семантики-
обраного твору (3-частинна структура; трикратне проведення тематизму вступу; в середньому розділі – візуалізація, вокалізація символу і його вербалізація).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.
