КОД І КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ ТРАДИЦІЇ "ПОДВІЙНОГО КОДУВАННЯ" У ФОЛЬКЛОРІ

Анотація

Мета роботи. Дослідження пов’язане із визначенням теоретичних питань, які спрямовані на виявлення фольклорних кодів і традицій "подвійного кодування" у народній художній творчості з точки зору різноманітних концепцій і парадигм у науковій літературі. Методологія дослідження полягає у застосуванні системного підходу, який роз- криває особливості фольклорних кодів та культурно-історичних традицій "подвійного кодування" в різних жанрах на- родної творчості та виконавстві. Наукова новизна полягає у визначенні фольклорних (аудіальних, вербальних, зорових) кодів у різних жанрах народної художньої творчості (музика, танець, казка, обряд). Визначено коди (референційні, евокативні, проміжні) на прикладі виконавських фольклорних колективів та у процесі "подвійного кодування". Висновки. На основі вивчення як теоретичних праць, так і практики визначено, що фольклорні коди-образи пов’язані з міфологією, історією, релігією. Фольклорні коди, як і інші види кодів, мають стійку систему знаків і символів, за якою їх розшифровують. Обрядові дії, ігри, танці, пісні, казки мають свою систему кодів (образів, подій тощо). Коди у пісні, казці визначаються у тексті (образи, символи); мелодії (наспіви, інтонаційні ходи); музично-композиційні структури (формульні наспіви в календарно-обрядовому фольклорі); у хореографії – музично-рухові коди на основі текстів. Кожен жанр у фольклорі має специфіку виконання, але є й загальні традиції, які містяться в імпровізації на основі традиційних музично-танцювально-стильових стереотипів. "Подвійне кодування" у фольклорі має багатоступеневий процес пере- творення інформації, яка зберігалася тривалий час, постійно передавалася від покоління до покоління, змінюючись у деталях (музиці, словах, супроводі до танців, танцювальних рухах, казках інтерпретаціями оповідача).