Трансмедійний універсум дигіталізованної культури
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147088Ключові слова:
медіа, трансмедіа, трансмедійний універсум, культура, дигіталізація, медіальні структури.Анотація
Мета дослідження – проаналізувати та розкрити потенціал нових медіа в контексті трансмедійного універсуму дигіталізованої культури та окреслити можливі наслідки зміни культурних кодів. Методологія дослідження. У статті використовувався метод когнітивного аналізу та принципу редукціонізму, який допоміг розкрити "цифрову трансмісію" сучасної культури, а також методи аналізу, синтезу та абстрагування. Наукова новизна. Розглянуто процес трансформації та розмиття онтологічних меж нових медіа – трансмедіа у контексті процесу дигіталізації сучасної культури. Висновок. Цифрова трансмісія даних, закодованих у дискретні сигнали (дигіталізація), призвела до появи особливих властивостей нових медіа, переформатування їх онтологічних меж. Поява трансмедіа, трансмедійних проектів, світів свідчать не тільки про трансформацію медійної текстуальності (лише технічний аспект), а й про зміну традиційної матриці культури. Створений «щільний» трансмедійний світ (трансмедійний універсум), що забезпечує не тільки віртуалізацію реальності, а й спонукає до реалізації віртуального, як цілком реального. Такі обставини наділяють неймовірною живучою силою створені наративні лінії, а також підтверджується їх реальність. Розглянуто дигітальну матрицю сучасної культури через призму негативної антропології В. Флюссера. Зроблено припущення щодо можливого процесу де-ескалації, "сходів до низу" (В. Флюссер), що підтверджується технічними змінами нового медіасередовища, які зумовили нову конфігурацію культурних кодів, коли аксіологічна асиметрія бінарних систем замінюється аксіологічною нейтральністю медіальних систем. Медіальна (тернарна) модель передбачає як існування світу зла і добра, так і світу, який не має однозначної моральної оцінки і характеризується самим фактом існування. Можливо, подібний редукціонізм та зведення складних культурних перетворень до простої системи цифрових комбінацій є досить суперечливими, проте використаний методологічний принцип дає можливість прояснити деякі складні культурні явища дигіталізованої культури, де форми та функції перестали бути єдиним цілим.
Посилання
Hayes G. Cross-Media What Audiences Want. Personalizemedia. Novembro, 2006. URL: http://www.personalizemedia.com/cross-media-what-audiences-want.
Кампер Д. Тела-абстракции. Антропологический четырехугольник: тело, поверхность, линия и точка // Хора. Журнал современной зарубежной философии и философской компаративистики. 2010. No 1/2(11/12). C. 47-56.
Коротков И. С. Медиа как предельный опыт // Медиафилософия II : Границы дисциплины / Под ред. В. В. Савчука, М. А. Степанова. СПб: Изд-во Санкт-Петербургского философского общества, 2009. С. 39-42
Киуру К. В. Современный медийный дискурс: дигитализация медиатекста и проблема жанрообразо-вания // Профессиональная культура журналиста цифровой эпохи : материалы Всероссийской научно-практической конференции с международным участием (Екатеринбург, 19 мая 2017 г.). Екатеринбург : Изд-во Урал. ун-та, 2017. С. 243-245.
Manovich L. The Language of New Media. London: The MIT Press, Cambridge, Massachusetts 2002. Р. 49–65.
Шайхитдинова С.К. Дуальные и медиальные структуры в культуре // Медиафилософия II : Границы дисциплины / Под ред. В. В. Савчука, М. А. Степанова. СПб: Изд-во Санкт-Петербургского философского общес-тва, 2009. С. 35-38.
Соколова Н.Л. Трансмедиа и «интерпретативные сообщества» // Международный журнал исследования культуры. СПб.: Эйдос, 2011. № 3(4). С. 16-21.
Флюссер В. О проецировании // Хора. Журнал современной зарубежной философии и философской компаративистики. 2009. № 3/4 (9/10). С. 65-76.
Flusser V. Vom Subjekt zum Projekt. Menschwerdung. Fr. am. M., 1998. S. 217.
Flusser V. Eine neue Einbildungskraft / Bildlichkeit. Internationale Beiträge zur Poetik. Hrsg.von V. Bohn. Fr. am. M., 1990. S. 125.
Журба М. А., Пагава О. В., Байдик В. В. Лабіринти віртуального: Тесей у пошуках Аріадни : моногра-фія. Харків : Видавництво Точка, 2016. 334 с. : бібліогр. 588 назв.
Hayes, G. (2006). Cross-Media What Audiences Want. Personalizemedia. Retrieved from http://www.personalizemedia.com/cross-media-what-audiences-want/ [in English].
Kamper, D. (2010). Body-abstraction. Anthropological quadrilateral: body, surface, line and point. Dietmar Camper. Chora. Journal of modern foreign philosophy and philosophical comparativistics, 1/2(11/12), 47-56 [in Russian].
Korotkov, I. S. (2009). Media as the ultimate experience. V.V. Savchuk, M.A. Stepanova. (Eds.) Media Philosophy II: Boundaries of discipline. St. Petersburg : Publishing House of the St. Petersburg Philosophical Society, 39-42 [in Russian].
Kiuru, K.V. (2017). Modern media discourse: digitization of media text and the problem of genre formation. Materials of the All-Russian scientific-practical conference with international participation. Yekaterinburg: Izvestiya Ural. Un-ta, 243-245 [in Russian].
Manovich, L. (2002). The Language of New Media. London : The MIT Press, Cambridge, Massachusetts, 49-65 [in English].
Shayhitdinova, S.K. (2009). Dual and Medial Structure in Culture. V.V. Savchuk, M.A. Stepanova (Eds.). Media Philosophy II: Boundaries of discipline. St. Petersburg : Publishing House of the St. Petersburg Philosophical Society, 35-38 [in Russian].
Sokolova, N.L. (2011). Transmedia and "interpretive communities". International Journal of Cultural Re-search. St. Petersburg : Eidos, 3(4), 16-21 [in Russian].
Fljusser, V. (2009). About projecting . Chora. Journal of modern foreign philosophy and philosophical comparativistics (pp. 65-76) issue. 3/4, (9/10) [in Russian].
Flusser, V. (1998). Vom Subjekt zum Projekt. Menschwerdung. M., Fr. am, 217 [in German].
Flusser, V. (1990). Eine neue Einbildungskraft. Bildlichkeit. Internationale Beiträge zur Poetik. Hrsg.von V. Bohn. M., Fr. am., 125 [in German].
Zhurba, M.A. & O. V. Pagava, & V.V. Baidyk (2016). Labyrinths of virtual: Theseus in search of Ariadne: monograph. Kharkiv: Publishing house Tochka [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.