ДОКУМЕНТАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА У ВІТЧИЗНЯНИХ ТА ЗАРУБІЖНИХ АРХІВНИХ УСТАНОВАХ ЩОДО ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ СИМОНА ПЕТЛЮРИ
DOI:
https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2018.147120Ключові слова:
Симон Петлюра, архівні установи, документальні джерела, національно-визвольна боротьба, армія УНР, українська еміграція, пошукова робота в архівах.Анотація
Мета дослідження. У статті розглянуто проблему зберігання документальних джерел про життя і діяльність Голови Директорії і Головного Отамана військ Української народної республіки Симона Петлюри у вітчизняних та зарубіжних архівних установах. Усвідомлюючи, що постать С. Петлюри й дотепер залишається контроверсійною в історіографії та у сприйнятті суспільства, автор поставив собі за мету показати, що лише за допомогою вивчення різнопланових, раніше не відомих архівних документів і матеріалів можна спростувати наукові й ідеологічні стереотипи і традиційні постулати та донести сучасникам і майбутнім поколінням правдиві свідчення. Наукова новизна отриманих результатів полягає у комплексному висвітленні наявних архівних документів і матеріалів які дають можливість представити максимально об’єктивні і підтверджені часом оцінки особистості С. Петлюри показі місць їх знаходження та умов зберігання. Висновки. Умови нелегальної роботи, динамічний перебіг подій доби визвольних змагань, обставини еміграції – все це негативно відбилося на збереженні документів про С. Петлюру. Чимало з них усе ще не віднайдені і не оприлюднені. Відтак пошуки в архівних фондах необхідно продовжувати. Значна частина джерел, що стосуються С. Петлюри, перебувають за межами нашої країни і їх доцільно повернути в Україну. Документи і матеріали про С. Петлюру, на думку автора, невиправдано розпорошені по різних архівних установах. Нагальною є потреба створення окремого архівного структурного підрозділу, який би сконцентрував усю джерельну базу і координував науково-дослідну роботу у цій царині. Суттєвим практичним кроком з точки зору виявлення, вивчення, публікації матеріалів мала б стати підготовка анотованого покажчика фондів та колекцій документів про С. Петлюру.
Посилання
Винниченко В. Відродження нації: у 3-х ч. – К. : Політвидав. України, 1990. Ч. 1. 348 с.; Ч. 2. 327 с.; Ч. 3. 535 с.
Державний архів Служби безпеки України(ДА СБУ). Спр. 69270 фп. Т. 2. 1 арк.
Йосипишина Я. Віднайдено передвоєнні архіви Української бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі. Інформаційний бюлетень Української бібліотеки ім. С. Петлюри в Парижі. 1999. Ч. 62. С. 33.
Савченко В. Україна масонська. К. : Нора-Друк, 2008. 336 с.
Солдатенко В. Вінниченко і Петлюра. Політичні портрети революційної доби. К. : Світогляд, 2007. 621 с.
Христюк П. Замітки і матеріали до історії української революції 1917–1920 років : у 4-х кн. Нью-Йорк, 1969. Кн. 1. 152 с.; Кн. 2. 204 с.; Кн. 3. 160 с.; Кн. 4. 192 с.
Шаповал М. Гетьманщина і Директорія. Прага, 1923. 186 с.
Яневський Д. Проект «Україна», або крах Симона Петлюри. Харків : Фоліо, 2010. 315 с.
В. Vynnychenko, V. (1990). Nation's revival: in 3-vol. Кyiv: Politvydav. Ukrajiny, vol. 1, 348; vol. 2, 327; vol. 3, 535 [in Ukrainian].
Derzhavnyj arkhiv Sluzhby bezpeky Ukrajiny(DA SBU). Spr. 69270 fp. Vol. 2, 1 [in Ukrainian].
Josypyshyna, Ja. (1999). Pre-war archives of the Ukrainian Library named after S. Petljury in Paris. Newsletter of the Ukrainian Library named after S. Petljury in Paris. Vol. 62, 33 [in Ukrainian].
Savchenko, V. (2008). Ukraine is Masonic. – Kyiv: Nora-Druk [in Ukrainian].
Soldatenko, V. (2007). Vinnychenko and Petljura. Political portraits of the revolutionary era. Kyiv: Svitoghljad [in Ukrainian].
Khrystjuk, P. (1969). Notes and materials to the history of the Ukrainian revolution of 1917-1920: in 4 vols. – New York, vol. 1, 152; vol. 2, 204; vol. 3, 160; vol. 4, 192.
Shapoval, M. (1923). Ghetjmanshhyna i Dyrektorija. Prague.
Janevsjkyj, D. (2010). The project "Ukraine", or the collapse of Symona Petljury. Kharkiv: Folio, 2010 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3.Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи.